Відмінності між версіями «Джура»
(Створена сторінка: '''Джура, -ри, '''''м. ''Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ п...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
'''Джура, -ри, '''''м. ''Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. ''Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. ''Мет. 391. ''Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого гнідого старого. ''Мет. 401. ''Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе ''(= бьетъ враговъ) ''джура, кладе малий ще лучче від його. ''Мет. См. '''Чура. '''Ум. '''Джуронька. ''' | '''Джура, -ри, '''''м. ''Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. ''Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. ''Мет. 391. ''Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого гнідого старого. ''Мет. 401. ''Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе ''(= бьетъ враговъ) ''джура, кладе малий ще лучче від його. ''Мет. См. '''Чура. '''Ум. '''Джуронька. ''' | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/dzhura Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)]=== | ||
| + | |||
| + | '''ДЖУ́РА''', и. чол. На Україні в XVI —XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини. [Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма (Карпенко-Карий, II, 1960, 72); [Варвара:] Поганий джура в тебе. У козака на війні не може бути ніжності (Олександр Корнійчук, I, 1955, 245); * У порівняннях. Лиско [собака], піднявши свій хвіст і голову вгору, гордо виступає за дідом, мов вірний джура за отаманом (Панас Мирний, II, 1954, 55). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний Інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Дж]] | [[Категорія:Дж]] | ||
Версія за 21:47, 25 листопада 2015
Словник Грінченка
Джура, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Мет. 391. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого гнідого старого. Мет. 401. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Мет. См. Чура. Ум. Джуронька.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)
ДЖУ́РА, и. чол. На Україні в XVI —XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини. [Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма (Карпенко-Карий, II, 1960, 72); [Варвара:] Поганий джура в тебе. У козака на війні не може бути ніжності (Олександр Корнійчук, I, 1955, 245); * У порівняннях. Лиско [собака], піднявши свій хвіст і голову вгору, гордо виступає за дідом, мов вірний джура за отаманом (Панас Мирний, II, 1954, 55).
