Відмінності між версіями «Гаплик»
(Створена сторінка: '''Гаплик, -ка, '''''м. ''Проволочный крючекъ для застегиванія платья. '''Утяти до гапликів'''. Сд...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
'''Гаплик, -ка, '''''м. ''Проволочный крючекъ для застегиванія платья. '''Утяти до гапликів'''. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. ''Утяв до гапликів. ''Котл. МЧ. 460. | '''Гаплик, -ка, '''''м. ''Проволочный крючекъ для застегиванія платья. '''Утяти до гапликів'''. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. ''Утяв до гапликів. ''Котл. МЧ. 460. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/ghaplyk Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)]=== | ||
| + | |||
| + | '''ГАПЛИ́К''', а, чол. Металева зачіпка, що пришивається проти петлі до одягу, і служить застібкою. Підвів мене до дзеркала; дивлюсь: казакин мій защепнутий на всі гаплики (Олекса Стороженко, I, 1957, 120); Ганна тільки ахнула, потім, розвісивши біля груби одежу, взялась пришивати до кожушка гаплики (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 41). | ||
| + | '''Пришити гаплик''' — зауважити в'їдливо, дошкульно; | ||
| + | |||
| + | ''' Утяти (утнути) до гапликів''' — зробити, сказати що-небудь не до речі, невчасно, не до ладу. [Тетяна:] Гарно, гарно [співав], нічого сказати. [Михайло:] Утяв до гапликів! [Тетяна:] Аж пальці знати (Іван Котляревський, II, 1953, 63); — Наш дяк більше б годився для тієї ролі тореадора. — говорила Батя. — О, сей утнув би до гапликів, нема що й казати, — говорив Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 100). | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний Інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
[[Категорія:Га]] | [[Категорія:Га]] | ||
Версія за 21:18, 25 листопада 2015
Словник Грінченка
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. Утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)
ГАПЛИ́К, а, чол. Металева зачіпка, що пришивається проти петлі до одягу, і служить застібкою. Підвів мене до дзеркала; дивлюсь: казакин мій защепнутий на всі гаплики (Олекса Стороженко, I, 1957, 120); Ганна тільки ахнула, потім, розвісивши біля груби одежу, взялась пришивати до кожушка гаплики (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 41). Пришити гаплик — зауважити в'їдливо, дошкульно;
Утяти (утнути) до гапликів — зробити, сказати що-небудь не до речі, невчасно, не до ладу. [Тетяна:] Гарно, гарно [співав], нічого сказати. [Михайло:] Утяв до гапликів! [Тетяна:] Аж пальці знати (Іван Котляревський, II, 1953, 63); — Наш дяк більше б годився для тієї ролі тореадора. — говорила Батя. — О, сей утнув би до гапликів, нема що й казати, — говорив Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 100).
