Відмінності між версіями «Чавкати»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Чавкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Шлепать (по грязи, водѣ). ''Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. ''Сим. 199. | + | ==Словник Грінченка== |
| − | + | '''Чавкати, -каю, -єш, '''''гл. ''Шлепать (по грязи, водѣ). ''Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. ''Сим. 199. | |
| − | |||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| + | 1. Просочуватися, просмоктуватися під тиском чого-небудь, видаючи характерні звуки чмокання, цмокання, хлюпання (про болото, твань, трясовину і т. ін.). Дівчина по коліна провалилася в трясовину.. Липуча твань чавкала, здіймалась пухирями, засмоктуючи все глибше й глибше (Олесь Донченко, III, 1956, 76); | ||
| + | // безос. Хороше! А що плутає ноги втома та чавкає в драних чоботях — дарма: ось і відпочине, і онучі просушить (Андрій Головко, II, 1957, 179); Директор побіг йому назустріч, не помічаючи того, що під ногами неприємно чавкає, а на халяви летить багнюка (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 399); | ||
| + | // Спричиняти такі звуки, ступаючи по болоту, багну, твані і т. ін. Ходять селяни, чавкають драними чобітьми по бездоріжжю (Іван Микитенко, II, 1957, 7); Чавкають чоботи, які ви з трудом витягаєте з баговиння (Остап Вишня, II, 1956, 216); Іти було важко. Маленькі ноженята, обгорнуті в ганчір'я, чавкали в грязюці (Андрій Головко, I, 1957, 86). | ||
| + | 2. розм. Жувати, голосно прицмокуючи губами; плямкати ротом. Він мерщій наклав собі повну тарілку вареників, прилив зверху маслом, та ще й сметаною добре їх примастив, а потім, на увесь рот чавкаючи, почав їх уминати (Панас Мирний, IV, 1955, 365); Півники він віддав Герусу, і той поквапливо почав їх трощити, чавкаючи і висмоктуючи кожну кісточку (Михайло Стельмах, II, 1962, 227); Риба пити хоче, ніхто їй не дає, тільки ротом вона чавкає (Оксана Іваненко, Укр.. казки, 1950, 118); | ||
| + | // перех. і без додатка. Їсти, видаючи такі звуки. Серед пасажирів у купе була ще тілиста дама. Всю дорогу вона чавкала смажену курку і в розмову не втручалась (Петро Панч, В дорозі, 1959, 180); Він любив з золотої тарілочки Ротом беззубим чавкать м'ясце (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 224). | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195219/Український тлумачний словник]=== | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 14: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Китай=== | ||
| + | Тим хто любить чавкати в Китаї роздолля. Це хороший тон, причому, чим голосніше - тим краще. Плямкання - знак того, що їжа смачна. | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 18:14, 25 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Чавкати, -каю, -єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Просочуватися, просмоктуватися під тиском чого-небудь, видаючи характерні звуки чмокання, цмокання, хлюпання (про болото, твань, трясовину і т. ін.). Дівчина по коліна провалилася в трясовину.. Липуча твань чавкала, здіймалась пухирями, засмоктуючи все глибше й глибше (Олесь Донченко, III, 1956, 76); // безос. Хороше! А що плутає ноги втома та чавкає в драних чоботях — дарма: ось і відпочине, і онучі просушить (Андрій Головко, II, 1957, 179); Директор побіг йому назустріч, не помічаючи того, що під ногами неприємно чавкає, а на халяви летить багнюка (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 399); // Спричиняти такі звуки, ступаючи по болоту, багну, твані і т. ін. Ходять селяни, чавкають драними чобітьми по бездоріжжю (Іван Микитенко, II, 1957, 7); Чавкають чоботи, які ви з трудом витягаєте з баговиння (Остап Вишня, II, 1956, 216); Іти було важко. Маленькі ноженята, обгорнуті в ганчір'я, чавкали в грязюці (Андрій Головко, I, 1957, 86). 2. розм. Жувати, голосно прицмокуючи губами; плямкати ротом. Він мерщій наклав собі повну тарілку вареників, прилив зверху маслом, та ще й сметаною добре їх примастив, а потім, на увесь рот чавкаючи, почав їх уминати (Панас Мирний, IV, 1955, 365); Півники він віддав Герусу, і той поквапливо почав їх трощити, чавкаючи і висмоктуючи кожну кісточку (Михайло Стельмах, II, 1962, 227); Риба пити хоче, ніхто їй не дає, тільки ротом вона чавкає (Оксана Іваненко, Укр.. казки, 1950, 118); // перех. і без додатка. Їсти, видаючи такі звуки. Серед пасажирів у купе була ще тілиста дама. Всю дорогу вона чавкала смажену курку і в розмову не втручалась (Петро Панч, В дорозі, 1959, 180); Він любив з золотої тарілочки Ротом беззубим чавкать м'ясце (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 224).
тлумачний словник
Ілюстрації
|
|
|
|
Цікаві факти
Китай
Тим хто любить чавкати в Китаї роздолля. Це хороший тон, причому, чим голосніше - тим краще. Плямкання - знак того, що їжа смачна.
