Відмінності між версіями «Хазяйка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хазяйка, -ки, '''''ж. ''Хозяйка. ''І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село. ''Рудч. С...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Хазяйка, -ки, '''''ж. ''Хозяйка. ''І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село. ''Рудч. Ск. І. 179. Ум. '''Хазяєчка. '''Чуб. V. 1026. ''Ти ж моя хазяєчко кохана! ''МВ. (О. 1862. III. 50).  
+
'''Хазяйка, -ки, '''''ж. ''Хозяйка. ''І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село.  
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']
 +
*'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).
 +
*'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).
 +
*'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).
 +
*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).
 +
 
 +
[http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64);  * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shutterstock_142433884.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3530_380.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shutterstock_149377754.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Horoshaya-hozyayka-530x353.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|pz6-zf570Vc}}
 +
{{#ev:youtube|k5uJ4ozgHpo}}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
*[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].
 +
*:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.
 +
*:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.
 +
*:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії
 +
*[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна],
 +
*[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія
 +
 
 +
 
 
[[Категорія:Ха]]
 
[[Категорія:Ха]]

Версія за 15:58, 25 листопада 2015

Хазяйка, -ки, ж. Хозяйка. І такою хазяйкою зробилась невсипущою на все село.

Сучасні словники

Бджола

  • ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук).
  • як бджо́ли у ву́лику, зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, як бджоли у вулику (М. Лазорський).
  • як (Бо́жа) бджола́, зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, як Божа бджола, потрудились (М. Лазорський).
  • як (мов, ні́би і т. ін.) бджіл у ву́лику. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець). як бджіл по весні́. У неї планів, як бджіл по весні (З усн. мови).

Бджола, и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).

Ілюстрації

Shutterstock 142433884.jpg 3530 380.jpg Shutterstock 149377754.jpg Horoshaya-hozyayka-530x353.jpg

Медіа

Див. також

  • БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів).
    Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.
    У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.
    Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.
  • Бджола (рід), матеріал з Вікіпедії
  • Бджола медоносна,
  • Бджола, матеріали з сайту Екологія