Відмінності між версіями «Любуватися»

Версія за 14:52, 25 листопада 2015

Любуватися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.

Сучасні словники

ЛЮБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка, IV, 1954, 243); Дивився на неї Яресько і любувавсь. Як змінилася! (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Я зупинився, любуючись, які вони хороші — обидві! (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 42); Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. Хлопці обвисли на березі і любувалися, як Карпо добре плаває (Панас Мирний, I, 1954, 250); Дивись, любуйся земляками. Твої, Тарасе, земляки на полі орють тракторами, ведуть у небі літаки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 350); Відчувати задоволення від чого-небудь. [Пузир:] Підожди, нехай вівці пройдуть. Не перебивай мені любуватися (Карпенко-Карий, II, 1960, 374).Любуватися [собою] — бути задоволеним самим собою; пишатися. Меж горами старий Дніпро, Неначе у молоці дитина, Красується, любується На всю Україну (Тарас Шевченко, II, 1963, 132); [Огнєв:] Всі недалекі люди такі. ігшись влади, любуються собою, люблять тільки повчати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 39). 2. діал. Любитися (у 1 знач.). Довго ще вони [Галя і Чіпка].. любувалися та милувалися (Панас Мирний, I, 1949, 352). 3. в чому, діал. Кохатися (у 2 знач.). Його батько також не любувався в бібліотеці. Опріч кількох книжок духовного змісту — про інші книжки й не питай (Лесь Мартович, Тв., 1954, 290); Була у пана псарня славна, Бо пан мисливий добрий був І в ловах любувавсь віддавна (Іван Франко, X, 1954, 343).

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=EcSXU00nf1Q

Цікаві факти

Більше читайте тут: Словник української мови (1970—1980) [посилання http://tsn.ua/tsikavinki/u-dnipropetrovsku-ukrayinski-bogatiri-

tyagali-25-tonnu-furu-i-peremogli-yevropeyskih-koleg-313605.html]

[1]

[2]

[3]