Відмінності між версіями «Файл:Костриця 2.jpeg»

Версія за 10:37, 25 листопада 2015

Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання). У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%. Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1]. Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит. З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === КОСТРИ́ЦЯ, КІСТРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель, льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин; терміття. Помочить [Мотря коноплі].., висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Мирний, II, 1954, 46); Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (Головко, II, 1957, 24). Пересо́хнути на костри́цю — стати сухим і ламким (про сіно, злаки). — Та це ж ходила подивитись на Маринине жито: лежить, пересохло на кострицю, висипається, скотиною побите (Вас., Вибр., 1954, 248). 2. бот. Те саме, що вівся́ниця 1. Береги ставу й уся балка нижче вкриті були суцільним трав’яним килимом. Саме цвіли костриця, тимофіївка, білі ромашки (Минко, Ясні зорі, 1951, 87).

==="Словопедія" === КОСТРИЦЯ багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, відомо бл. 300 видів, дикорослі та культурні, цінна кормова культура; в Україні поширено 12 видів; к. лукова - одна з найкращих лукових трав, к. червона - пасовищний злак і к. борозниста (типчак).

===СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO=== Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.

Іноземні словники

===українська-англійська Словник=== костриця

 1) спец. (терміття) boon, sheave
 2) бот. (вівсяниця) fescue

Ілюстрації

Файл:Костриця.jpgx140px

===Матеріал з Вікіпедії=== Костриця — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані при їх первинній обробці (тіпання, чесання). У загальній масі костриці міститься до 64% целюлози. В непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80%. Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[1]. Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит. З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[2] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.