Відмінності між версіями «Тигриця»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
'''Тигриця''' Про жінку, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра. — Тигриця, — подумала я мимоволі. І справді! Вона мала в собі щось із .. скритої сили того звіра (Ольга Кобилянська) | '''Тигриця''' Про жінку, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра. — Тигриця, — подумала я мимоволі. І справді! Вона мала в собі щось із .. скритої сили того звіра (Ольга Кобилянська) | ||
| + | |||
| + | === Характеристика === | ||
| + | Тигр — найважча з диких кішок, але різні його підвиди сильно різняться вагою. Великі самці амурського тигра можуть досягати 3.5 метрів в довжину без хвоста та важити більше ніж 300 кілограмів. Проте в середньому самці тигра амурського підвиду в довжину без хвоста досягають 190–220 сантиметрів при середній вазі 227 кілограмів (хвіст тигра звичайно має довжину 60-110 см). Найважчий бенгальський тигр, вага якого була достеменно науково встановлена, важив 389 кг. Самиці звичайно помітно менші за самців, у амурського та бенгальського підвидів вони важать 100–181 кілограмів. Острівні підвиди тигрів менші за материкові, наприклад, суматранський тигр в середньому значно менший за номінативний бенгальський підвид: середня його вага 100–140 кг у самців та 75-110 кг у самиць. Зниклий балійський тигр був ще меншим: вага самців 90-100 кг, самиць — 65-80 кг. | ||
| + | |||
| + | Основний тон забарвлення тигрів коливається від іржаво-червоного до іржаво-коричневого, черево, груди та внутрішня поверхня лап світлі. Також світлі відмітини є на тильній поверхні вух. Тіло вкрите смугами, колір яких варіює від коричневого до повністю чорного. Форма та щільність цих смуг різна у підвидів, але загалом більшість тигрів має більше ніж 100 смуг. Розташування смуг є унікальним у кожної окремої тварини, і, таким чином, може бути використаним для ідентифікації окремих особин, аналогічно відбиткам пальців у людей; але це не широко розповсюджений та усталений метод ідентифікації в природі, з огляду на важкість отримання більш-менш повного опису смуг на тілі дикого тигра. Основною функцією смуг є камуфляжна, тобто допомога маскуванню цього хижака від потенційних жертв. Смугастий малюнок хутра присутній також і на шкірі тигра, і, якщо його поголити, на темних смугах відростає темна шерсть, тож малюнок повністю відновлюється. | ||
| + | |||
| + | За деякими даними, тиграм частково притаманний кольоровий зір (вони здатні розрізняти деякі яскраві кольори). | ||
| + | |||
| + | У виду тигр існує відома мутація, що призводить до виявлення суцільно-білого забарвлення. Таке забарвлення дуже рідко зустрічається серед диких тварин, але є відносно розповсюдженим в популяції, що утримується в неволі, з огляду на її популярність серед публіки. Також існують підтверджені дані про існування мутацій, що надають тиграм димчастого або повністю чорного забарвлення (меланісти). | ||
Версія за 00:26, 25 листопада 2015
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259. --Анастасія Борисівна (обговорення) 23:16, 24 листопада 2015 (EET)
Словник української мови
(Академічний тлумачний словник (1970—1980))
ТИГРИ́ЦЯ, і, жін. Самиця тигра. Знаєш, надто вже ти — поет, Лігуріне! То велика біда, страшна небезпека: Ні тигриці, як діти їй повбивають, Ні гадюки, як літнє сонце пригріє, Скорпіона страшного так не бояться (Микола Зеров)
Тигриця Про жінку, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра. — Тигриця, — подумала я мимоволі. І справді! Вона мала в собі щось із .. скритої сили того звіра (Ольга Кобилянська)
Характеристика
Тигр — найважча з диких кішок, але різні його підвиди сильно різняться вагою. Великі самці амурського тигра можуть досягати 3.5 метрів в довжину без хвоста та важити більше ніж 300 кілограмів. Проте в середньому самці тигра амурського підвиду в довжину без хвоста досягають 190–220 сантиметрів при середній вазі 227 кілограмів (хвіст тигра звичайно має довжину 60-110 см). Найважчий бенгальський тигр, вага якого була достеменно науково встановлена, важив 389 кг. Самиці звичайно помітно менші за самців, у амурського та бенгальського підвидів вони важать 100–181 кілограмів. Острівні підвиди тигрів менші за материкові, наприклад, суматранський тигр в середньому значно менший за номінативний бенгальський підвид: середня його вага 100–140 кг у самців та 75-110 кг у самиць. Зниклий балійський тигр був ще меншим: вага самців 90-100 кг, самиць — 65-80 кг.
Основний тон забарвлення тигрів коливається від іржаво-червоного до іржаво-коричневого, черево, груди та внутрішня поверхня лап світлі. Також світлі відмітини є на тильній поверхні вух. Тіло вкрите смугами, колір яких варіює від коричневого до повністю чорного. Форма та щільність цих смуг різна у підвидів, але загалом більшість тигрів має більше ніж 100 смуг. Розташування смуг є унікальним у кожної окремої тварини, і, таким чином, може бути використаним для ідентифікації окремих особин, аналогічно відбиткам пальців у людей; але це не широко розповсюджений та усталений метод ідентифікації в природі, з огляду на важкість отримання більш-менш повного опису смуг на тілі дикого тигра. Основною функцією смуг є камуфляжна, тобто допомога маскуванню цього хижака від потенційних жертв. Смугастий малюнок хутра присутній також і на шкірі тигра, і, якщо його поголити, на темних смугах відростає темна шерсть, тож малюнок повністю відновлюється.
За деякими даними, тиграм частково притаманний кольоровий зір (вони здатні розрізняти деякі яскраві кольори).
У виду тигр існує відома мутація, що призводить до виявлення суцільно-білого забарвлення. Таке забарвлення дуже рідко зустрічається серед диких тварин, але є відносно розповсюдженим в популяції, що утримується в неволі, з огляду на її популярність серед публіки. Також існують підтверджені дані про існування мутацій, що надають тиграм димчастого або повністю чорного забарвлення (меланісти).
