Відмінності між версіями «Тигриця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
--[[Користувач:Abzubrytska.uk14|Анастасія Борисівна]] ([[Обговорення користувача:Abzubrytska.uk14|обговорення]]) 23:16, 24 листопада 2015 (EET) | --[[Користувач:Abzubrytska.uk14|Анастасія Борисівна]] ([[Обговорення користувача:Abzubrytska.uk14|обговорення]]) 23:16, 24 листопада 2015 (EET) | ||
== Словник української мови== | == Словник української мови== | ||
| − | === Академічний тлумачний словник (1970—1980) === | + | === (Академічний тлумачний словник (1970—1980)) === |
'''ТИГРИ́ЦЯ'''<big>, і, жін. Самиця тигра. Знаєш, надто вже ти — поет, Лігуріне! То велика біда, страшна небезпека: Ні тигриці, як діти їй повбивають, Ні гадюки, як літнє сонце пригріє, Скорпіона страшного так не бояться (Микола Зеров) | '''ТИГРИ́ЦЯ'''<big>, і, жін. Самиця тигра. Знаєш, надто вже ти — поет, Лігуріне! То велика біда, страшна небезпека: Ні тигриці, як діти їй повбивають, Ні гадюки, як літнє сонце пригріє, Скорпіона страшного так не бояться (Микола Зеров) | ||
'''Тигриця''' Про жінку, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра. — Тигриця, — подумала я мимоволі. І справді! Вона мала в собі щось із .. скритої сили того звіра (Ольга Кобилянська) | '''Тигриця''' Про жінку, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра. — Тигриця, — подумала я мимоволі. І справді! Вона мала в собі щось із .. скритої сили того звіра (Ольга Кобилянська) | ||
Версія за 00:21, 25 листопада 2015
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259. --Анастасія Борисівна (обговорення) 23:16, 24 листопада 2015 (EET)
Словник української мови
(Академічний тлумачний словник (1970—1980))
ТИГРИ́ЦЯ, і, жін. Самиця тигра. Знаєш, надто вже ти — поет, Лігуріне! То велика біда, страшна небезпека: Ні тигриці, як діти їй повбивають, Ні гадюки, як літнє сонце пригріє, Скорпіона страшного так не бояться (Микола Зеров)
Тигриця Про жінку, що своєю поведінкою, рисами характеру нагадує цього звіра. — Тигриця, — подумала я мимоволі. І справді! Вона мала в собі щось із .. скритої сили того звіра (Ольга Кобилянська)
