Відмінності між версіями «Одвірок»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 624. | ||
| + | |||
| + | '''ОДВІ́РОК''', рка, ''чол''. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Боковий або верхній брус рами дверей. Наймичка у порогу Вхопилась руками За одвірок, та й зомліла (Тарас Шевченко, I, 1963, 315); Увійшов знадвору Василь. Став на порозі на весь зріст, аж чубом одвірка черкнув (Ірина Вільде, Троянди.., 4901, 267). | ||
| + | ♦ '''Одвірка показати кому''' — вигнати з хати кого-небудь непроханого, небажаного. [Степанида:] Коли вам, добродію, честію сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (Марко Кропивницький, I, 1958, 127). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' тільки мн. Рама дверей. У сінешні двері хтось як застука, — аж одвірки затряслися! (Панас Мирний, IV, 1955, 369); Антін зігнувся, щоб не зачепитися лобом об одвірки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 13); | ||
| + | // Частина стіни навколо цієї рами. Одвірки коло дверей були помальовані.. ясно-синьою фарбою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); Людям не сиділось, а більше всіх кортіло Гната, що спав і бачив рублену хату з поцяцькованими одвірками (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 289). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:06, 24 листопада 2015
Одвірок, -рка, м. Дверной косяк. Чуб. VII. 378. Kolb. І. 57. Золотая брама, а срібні одвірки. Нп. Ум. Одвірочок.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 624.
ОДВІ́РОК, рка, чол.
1. Боковий або верхній брус рами дверей. Наймичка у порогу Вхопилась руками За одвірок, та й зомліла (Тарас Шевченко, I, 1963, 315); Увійшов знадвору Василь. Став на порозі на весь зріст, аж чубом одвірка черкнув (Ірина Вільде, Троянди.., 4901, 267). ♦ Одвірка показати кому — вигнати з хати кого-небудь непроханого, небажаного. [Степанида:] Коли вам, добродію, честію сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (Марко Кропивницький, I, 1958, 127).
2. тільки мн. Рама дверей. У сінешні двері хтось як застука, — аж одвірки затряслися! (Панас Мирний, IV, 1955, 369); Антін зігнувся, щоб не зачепитися лобом об одвірки (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 13); // Частина стіни навколо цієї рами. Одвірки коло дверей були помальовані.. ясно-синьою фарбою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); Людям не сиділось, а більше всіх кортіло Гната, що спав і бачив рублену хату з поцяцькованими одвірками (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 289).
Ілюстрації
|
|
|
|
