Відмінності між версіями «Щиголь»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЩИ́ГОЛЬ1, гля, ч. Невеликий співочий птах родини в’юркових, який має яскраве строкате оперення. Ми збирали насіння різних трав для канарків та щиглів (Фр., IV, 1950, 209); Листяний ліс зараз сповнений пташиного співу. Іволги змагаються з щиглями (Шиян, Гроза.., 1956, 391). | ||
| + | |||
| + | ЩИ́ГОЛЬ2, гля, ч., розм. Різкий удар пальцем (перев. середнім або вказівним), зігнутим за допомогою великого пальця. Хлопець був проти них [канцеляристів] безправний, оголений, відкритий для всіх щиглів та запотиличників, що вважались в економії жартами і що ранили його в саму душу (Гончар, І, 1959, 169); Юркові.., що кумедно морщив лоб, намагаючись розсмішити, Сергій дав щигля і вийшов в коридор (Мушк., Чорний хліб, 1960, 107). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 583. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:06, 24 листопада 2015
Щи́голь, -гля, м. Пт. Щеголь, Fringilla carduelis. Ум. Щиглик. Жвавий як щиглик. Левиц. Пов. 58. Думав собі щиглик громаду збірати. Грин. III. 663.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЩИ́ГОЛЬ1, гля, ч. Невеликий співочий птах родини в’юркових, який має яскраве строкате оперення. Ми збирали насіння різних трав для канарків та щиглів (Фр., IV, 1950, 209); Листяний ліс зараз сповнений пташиного співу. Іволги змагаються з щиглями (Шиян, Гроза.., 1956, 391).
ЩИ́ГОЛЬ2, гля, ч., розм. Різкий удар пальцем (перев. середнім або вказівним), зігнутим за допомогою великого пальця. Хлопець був проти них [канцеляристів] безправний, оголений, відкритий для всіх щиглів та запотиличників, що вважались в економії жартами і що ранили його в саму душу (Гончар, І, 1959, 169); Юркові.., що кумедно морщив лоб, намагаючись розсмішити, Сергій дав щигля і вийшов в коридор (Мушк., Чорний хліб, 1960, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 583.
Ілюстрації
|
|
|
|
