Відмінності між версіями «Цоркотіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
===[http://www.slovnyk.ua/index.php/index.php?swrd=%D6%CE%D0%CA%CE%D2%B2%D2%C8 СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. ]=== | ===[http://www.slovnyk.ua/index.php/index.php?swrd=%D6%CE%D0%CA%CE%D2%B2%D2%C8 СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. ]=== | ||
цоркотіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна | цоркотіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Версія за 22:10, 24 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит. Вх. Зн. 78.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦОРКОТІТИ, очу, отиш, недок., діал. Підсил. до цоркати. * Образно. Легінь схаменувся, розглянувся навколо, побачив вила із залізним держаком; ухопив їх і почав по черзі молотити старого коня і стару кобилу. Аж кістя в них цоркотіло! (Три золоті слова, 1968, 74).
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
цоркотіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна
