Відмінності між версіями «Бити»

Версія за 20:33, 24 листопада 2015

Бити, б’ю, б’єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б’ють. Посл. За що мене, мужу, б’єш, за якії вчинки? Нп. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б’є. Шевч. Не по чім і б’є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б’є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б’є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Ніна била з рота. Стор. М. Пр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б’ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б’ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б’є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б’є. АД. І. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б’є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б’є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) Олію бити. Выжимать постное масло. 11) Бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) Байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) Бити на забій. Бить на смерть. Б’є жінку на забій. НВолын. у. 14) Поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — шила. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чолом. См. Чоло. 19) Бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БИТИ, б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1. неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. За кілька хвилин було чути, як вона била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фортеп'яно, витираючи його (Леся Українка, III, 1952, 498); Тимофій бере долото, злегка сокирою б'є по ньому — робить зарубки (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); * Образно. Серце, тріпаючись, як пташка під сіткою,.. б'є й дзвонить у глуху дошку вашої груднини (Панас Мирний, IV, 1955, 308); // Хлюпатися, плескати. Глухо бив морський прибій у берег (Микола Трублаїні, II, 1955, 82). ♦ Бити в долоні кому і без додатка — плескати в долоні, аплодувати. Білозуб.. глянув на Крутояра, який теж захоплено, як і всі, бив у долоні (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 113); Бити себе в груди — ударяти себе кулаком у груди, запевняючи кого-небудь у чомусь або виражаючи каяття, розпач і т. ін. [1-й християнин:] Ми каємось, владико. (Всі троє.. стають навколішки і б'ють себе в груди) (Леся Українка, II, 1951, 489); Одні били себе кулаками в груди та присягалися, що на власні очі бачили, як Інокеша стояв посеред хати на колінах у сльозах і молився на свою жінку, як на ікону (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 75). 2. перех., кого. Завдавати ударів кому-небудь. Хоча лежачого й не б'ють, То й полежать не дають (Тарас Шевченко, II, 1953, 356); — Я був сирота... мене не любили, мене били, надо мною знущалися... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450); // кого, по кому — чому, перен. Спрямовувати які-небудь дії, заходи протії когось, піддавати гострій критиці, викривати кого-, що-небудь. [Вітровий:] Скликайте, Іване Петровичу, загальні збори колгоспу і починайте бити ледарів і тих, хто їх покриває (Олександр Корнійчук, II, 1955, 238); Кожна з його [В. І. Леніна] статей влучно била по ворогах революції (Ленін, Коротка біографія, 1955, 163); // чим, перен. Завдавати страждання кому-небудь. — Побила б тебе лиха година, як ти мене б'єш на старість отими словами! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 55). ♦ Бити по кишені кого — завдавати збитків, шкоди кому-небудь. Тоді писар почав бити о. Артемія по найчутливішому місці: по кишені (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 169). 3. перех. Завдавати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні. — Читав я книжку по історії, все в ній сказано, як ще наші предки, запорізькі козаки, били німецьких рейтарів (Петро Панч, Іду, 1946, 5); На порозі політком: — Депеша! Під Царицином наші б'ють білих!.. (Олександр Довженко, I, 1958, 190). 4. перех. Позбавляти життя, убивати кого-небудь. Троянці, як чорту, озлились. Рутульців били наповал (Іван Котляревський, I, 1952, 236); — Коли забить, то бийте, а ні, то пускайте (Марко Вовчок, I, 1955, 357); // Полюючи, забивати дичину. Він левів полює, левіафанів ловить, б'є пташок (Леся Українка, I, 1951, 252); Більше всього промишляв [Денис] полюванням. Літом бив качок, зимою зайців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 240). 5. неперех. Ударами по чому-небудь створювати звуки. Гай примарний. Вечір. Літо. Спить у вербах вітровій. Десь далеко б'ють копита (Володимир Сосюра, II, 1958, 28); Б'є дятел. Старанно, і довго, й нудно б'є (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 151); // у що. Грати на деяких ударних музичних інструментах. Музики грають, у бубон б'ють (Марко Вовчок, I, 1955, 79); // Ритмічними ударами, дзвоном позначати час (про годинник). Дев'ять. Годинник б'є в кутку (Микола Бажан, Вибр., 1940, 130); Б'ють куранти: — Добрий ранок! (Іван Нехода, Хочу буть.., 1949, 4); // безос. — Це скільки б'є? — запитав Саїд Алі у доглядачки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 277); // Бемкати, звучати (про дзвін). Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий, Нехай хмара На татари, А сонечко на христьяне [християни], Бий, дзвоне, бий! (Тарас Шевченко, II, 1953, 99); // Видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів). Ніч була темна й задушлива, в хлібах дзвінко били перепели (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 108). ♦ Бити зорю — давати сигнал до сну або пробудження у військових таборах, казармах і т. ін. — Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють (Тарас Шевченко, II, 1953, 48); То б'ють зорю воєнні сурмачі (Андрій Малишко, I, 1956, 171); Бити на ґвалт див. гвалт; Бити на сполох — подавати сигнал тривоги, сповіщати про небезпеку і т. ін. В хаті виразно було чути, як довго й густо били на сполох (Григорій Епік, Тв., 1958, 408); Бити тривогу: а) подавати сигнал про небезпеку. Велів [Турн] тривогу бить в клепало, Щоб військо к бою виступало (Іван Котляревський, I, 1952, 230); б) виявляти занепокоєння, тривожитися. Хай колонізатор б'є тривогу — Хитається тюремних стін граніт (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 84). 6. неперех. Стріляти. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють (Словник Грінченка); Десь за лісом б'є зенітка (Павло Тичина, II, 1957, 136); Він бив наводкою прямою (Володимир Сосюра, II, 1958, 438). 7. перех. Розбивати, розколювати на шматки. П'є [Тимоха], гуляє.., пляшки, вікна б'є (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 271); Шибки б'є [бешкетник], двері ламає (Юрій Яновський, I, 1954, 26); Сухо кайло б'є блискучий антрацит... (Володимир Сосюра, I, 1957, 59); На Дону хтось б'є ломом лід, мабуть, вирубує ополонку для худоби (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 478); // Топтати, толочити. Вона [Соломія] рвала його [очерет], ламала, крутила і била ногами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 362).

Бити колодязь — розбиваючи тверду породу, вирубувати отвір для колодязя. І чабанував [Оленчук] по маєтках. І колодязі бив. І сіль збирав (Олесь Гончар, II, 1959, 408).

8. у сполуч. з ім., перех. Певним способом виготовляти або обробляти що-небудь.

Бити вовну — чухрати, чесати вовну. Все було шиє [батько] кожухи та свитки та б'є вовну на струні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 55); Бити вощину — пресувати вощину. [Печариця:] Що ти бачив? Як щетину збирати та вощину бити? (Панас Мирний, V, 1955, 153); Бити гроші, заст., рідко — карбувати гроші; Бити коноплі (льон) — тіпати коноплі, льон. То було тільки корову подоїть [мати], на ступі товче, льон б'є, мак ріже (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 370); Бити олію — вичавлювати, добувати олію з насіння. Колгоспники молотять пшеницю й жито, б'ють свіжу олію (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 27).

9. неперех. З силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); витікати сильним струменем. З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак.. впливало до потока (Іван Франко, VI, 1951, 33); У всі щілини й дірки [котлів] з шумом і свистом б'є пара (Василь Еллан, II, 1958, 10); Коли він прибіг, захеканий, до свердловини, побачив, що з товстої труби могутнім чорним струмом б'є нафта (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 278); * Образно. Страх і досі бив йому з очей (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 297). ♦ Бити джерелом — дуже активно виявлятися. Народна ініціатива, що джерелом б'є у наших колгоспників, подолає всі труднощі (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 29); Скрізь на радянській землі б'є джерелом творча енергія народних мас (Літературна газета, 9.VII 1951, 1); Бити через край див. край. 10. неперех. З особливою силою діяти на чуття людини, проникати, доноситися куди-небудь (про запах, світло і т. ін.). У вікна било полудневе проміння (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 384); Вогонь бив мені в обличчя. Я не міг затулити очей (Юрій Яновський, II, 1954, 75); // перев. безос., від кого — чого, перен. Яскраво виражатися зовнішніми ознаками (про риси характеру, властивості і т. ін.); випромінюватися (в 2 знач.). На її погляд, він був гарний: од його високого чола били чесність і шляхетність (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322); Якою силою, якою завзятою нездоланною вірою б'є від цього юнака (Олесь Гончар, II, 1959, 405).

Бити в ніс, безос., чим і без додатка — дуже відчуватися, доноситися (про сильний, різкий запах). Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав [голову]. — Фу-у-у! аж у ніс б'є!.. (Панас Мирний, I, 1954, 322); У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 5); Бити в очі (у вічі): а) яскраво світити; засліплювати (про сильне, різке світло). Сонце клониться в надвечір'я і б'є прямо в очі (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 57); Величезний круглий прожектор.. б'є в очі, сліпить, наведений просто на нього [Яреська], круглий, повний, як сонце (Олесь Гончар, II, 1959, 49); б) бути дуже помітним; впадати в око. Праця відбувалася надзвичайним темпом, і люди, здавалося, не ходили, а бігали. І в той же час зразу бив в очі надзвичайний лад і організованість усієї роботи (Юрій Смолич, I, 1958, 75).

11. кого, перех. Трясти, трусити (про сильне діяння хвороби і т. ін.). Очі горіли огнем, уста тремтіли, і вся вона трусилась, мов трясця її била (Панас Мирний, I, 1954, 264); Сама [Тася] не знала — від збудження чи від холоду — її била лихоманка, лише в метро трохи зігрілась і заспокоїлась (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 210); // безос. Змерзла я — так мене й б'є (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 62). 12. неперех., розм. Сіпатися, пульсувати. Спазма перещіпнула голос. Коло ока б'ють живчики. Я зараз заплачу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 260). 13. на кого — що, неперех., перен., розм. Розраховувати на кого-, що-небудь; мати на увазі щось. Розумний б'є на те, що справді в нього є, а дурень думкою, як кажуть, багатіє (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 171); — Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 412). 14. перех. Виводити з гри, забирати фігуру або карту противника. Захищаючись.., чорні б'ють слона (Шахова композиція.., 1957, 14). ♦ Бий його (тебе і т. ін.) лиха година (сила божа, кіцюба)!: а) вигук, яким виражають здивування або захоплення чим-небудь. А, бий тебе сила божа! Ще не чула, одколи живу на світі, щоб свині цибулю їли! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 10); б) уживається як лайка. — Бий його лиха година! — скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127); Бити байдики див. байдики; Бити лихом об землю — забувати горе, біду, не журитися. [Кобзар:] Бий лихом об землю! (Випива) (Панас Мирний, V, 1955, 88); Бити ноги (чоботи) — далеко йти; марно ходити куди-небудь. — Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 10); — То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 214); Бити поклони, заст. — низько, до землі вклонятися. Ілько стояв перед іконами і бив низькі поклони (Любов Яновська, I, 1959, 403); Маруся, смутна й невесела, усе молилася та знай поклони била (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 78); Бити телеграму — посилати телеграму. — Вже хотіли бити телеграму, так не знали куди (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 603); Бити третяка (тропака і т. ін.) — танцювати, витанцьовувати третяка, тропака і т. ін. Танцювала [Ганна] викрутасом.. Під дудку била третяка (Іван Котляревський, I, 1952, 73); А Марина б'є тропака та ще й приспівує (Нечуй-Левицький, I, 1956, 95); Бити чолом, заст.: а) низько вклонятися кому-небудь, шанобливо вітати когось. [Купець:] Селям-алейкум, славний воєводо! Із Перекопа караван тобі.. Дарунками оцими б'є чолом! (Іван Кочерга, I, 1956, 482); б) уклінно просити кого-небудь про щось. [Яків:] Сідай [Семене] на мотоцикл і їдь до баби Хими. Вона на всю губернію колись славилась як повариха.. їдь і бий чолом від партійної організації — хай прийде в нашу їдальню на місяць-другий молодих навчити (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 51).