Відмінності між версіями «Убрехатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 301. | ||
+ | |||
+ | '''ВБРЕХАТИСЯ (УБРЕХАТИСЯ)''', вбрешуся, вбрешешся, док. Сказати неправду в такій мірі або таким чином, що вона стає очевидною; забрехатися. «Вбрехався Гарун-паша! Казав: як побачать мене мужики, то попадають додолу мертвими. А вони стоять живісінькі!» — подумав Саіб (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 21). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 19:27, 24 листопада 2015
Убреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Превраться, соврать. От же убрехався ти: не так діло було. Харьк. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 301.
ВБРЕХАТИСЯ (УБРЕХАТИСЯ), вбрешуся, вбрешешся, док. Сказати неправду в такій мірі або таким чином, що вона стає очевидною; забрехатися. «Вбрехався Гарун-паша! Казав: як побачать мене мужики, то попадають додолу мертвими. А вони стоять живісінькі!» — подумав Саіб (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 21).