Відмінності між версіями «Лють»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''Лють''' — крайня форма гніву. | '''Лють''' — крайня форма гніву. | ||
+ | |||
+ | |||
З біологічної точки зору, лють — це перезбуджений стан царини мозку, котрий впливає на формування психікою негативних емоційних відчуттів у свідомості людини, обумовлене надлишком збуджуючих речовин — природною їх генерацією, внаслідок якихось фізіологічних процесів, або введених у кров ззовні. | З біологічної точки зору, лють — це перезбуджений стан царини мозку, котрий впливає на формування психікою негативних емоційних відчуттів у свідомості людини, обумовлене надлишком збуджуючих речовин — природною їх генерацією, внаслідок якихось фізіологічних процесів, або введених у кров ззовні. | ||
Лютувати — виявляти безжальну ірраціональну жорстокість, нещадність (щодо людини). | Лютувати — виявляти безжальну ірраціональну жорстокість, нещадність (щодо людини). |
Версія за 19:26, 24 листопада 2015
Лють, -ті, ж. Сильный холодъ. Ном. № 3737. Теперки ще нічого, а як сама лють була, то хочень і три в’язки соломи спали, то холодно. Каменец. у.
Лють — крайня форма гніву.
З біологічної точки зору, лють — це перезбуджений стан царини мозку, котрий впливає на формування психікою негативних емоційних відчуттів у свідомості людини, обумовлене надлишком збуджуючих речовин — природною їх генерацією, внаслідок якихось фізіологічних процесів, або введених у кров ззовні.
Лютувати — виявляти безжальну ірраціональну жорстокість, нещадність (щодо людини).