Відмінності між версіями «Жевжик»
(→Цікаві факти) |
|||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| + | За посиланням [http://modne-slivce.uamodna.com/articles/zhevzhyk/ Модне слівце] надається не лише значення слова, а й цікаве пояснення : "Жевжик - вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватись. Аналог жаргонізму "фраєр". Тож в Україні не "жадность фраера погубит", а "скупість жевжика сконає". | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 18:23, 24 листопада 2015
Жевжик, -ка, м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. Жевжичок.
Зміст
Сучасні словники
Орфографічний словник
жевжик - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний жевжик жевжики родовий жевжика жевжиків давальний жевжикові, жевжику жевжикам знахідний жевжика жевжиків орудний жевжиком жевжиками місцевий на/у жевжику, жевжикові на/у жевжиках кличний жевжику жевжики
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕ́ВЖИК, а, чол., розм. 1. Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. — Як це «досить»? — запротестував рожевощокий і червоногубий жевжик з напомаженим до блиску волоссям (Олесь Донченко, V, 1957, 368); Біля кількох лавок цілими гуртками щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках (Олесь Гончар Дорога.., 1953, 30); // Молода, недосвідчена людина. То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип'ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 189); — Пам'ятаю, ще підлітком був, коли церкву в селі почали будувати. Ну, будують собі, а ми, такі жевжики, поблизу стовбичимо. Цікаво, не хату будують — церкву (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 88). 2. рідко. Те саме, що горобець. Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали — Тепер до бідної ніколи не летять (Євген Гребінка, I, 1957, 51).
Словник синонімів української мови
- жевжик
(вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися), ферт(ик), хлюст, чепурко, вертихвіст, вертиполох, шелихвіст, мартопляс, вітрогон
- ЖЕВЖИК
хлюст, ферт, чепурко, вертихвіст, шелихвіст, мартопляс, вітрогон, сов. фат; (юнак без досвіду) жовторотик, як ім. молодий-зелений; п! ДЖИҐУН.
Ілюстрації
Цікаві факти
За посиланням Модне слівце надається не лише значення слова, а й цікаве пояснення : "Жевжик - вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватись. Аналог жаргонізму "фраєр". Тож в Україні не "жадность фраера погубит", а "скупість жевжика сконає".
