Відмінності між версіями «Водосвяття»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(додано ілюстрації)
(додано медіа)
Рядок 27: Рядок 27:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|umf7V1qw2HI}}
  
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==

Версія за 15:44, 24 листопада 2015

Водосвяття, -тя, с. Освященіе воды.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ВОДОСВЯ́ТТЯ, я, сер. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 722. 1. Церковний обряд освячення води. Шлюз відкривали при повному зборі всього народу з.. водосвяттям... (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 98).

2. Те саме, що водохреще. — Якби був батько не оженив, то після водосвяття прислав би старостів до неї (Панас Мирний, III, 1954, 237); Перед водосвяттям ринув сюди народ (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 328).

Водосвя́ття

1) церковний об­ряд освячення (хрещення) води; мале освячення води відбувається в новомісяччя;

2) (з великої літе­ри) Водосвя́ття = Водохре́стя — ве­лике освячення води на Святе Богоявлення, Хрещення Ісуса Христа на річці Йордан; вважається, що йорданська (богоявленська) вода особливо цілюща.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С.

Ілюстрації

Vodosvjatja.jpg Index.jpeg Djl1.jpg Водосвяття1.jpeg

Медіа

Цікаві факти

  • Згадка про йорданське водосвяття на наших рідних землях вперше з'являється в Іпатіївському літописі 1148 року, де обряд називається саме «Водохреща», тобто хрещення води. Спочатку водосвяття і в нас відбувалося лише в притворі церкви, але у середині XVI ст. набуває сили новий звичай, за яким хрещення води в день свята відбувається на річках або біля джерел.
  • З часом в традиціях Української Церкви склалися деякі обряди великого водосвяття, що їх немає ані в грецьких, ані в інших слов'янських статутах: після першої молитви треба тричі хрестоподібно благословити воду запаленою свічкою; після другої молитви — три рази подути на воду навхрест, а після третьої молитви — тричі благословити зануреною у воду рукою. А ще був гарний звичай, за яким на річці, де відбувалося освячення води, ставили хрест з льоду.
  • Вода, що освячується у цей вечір (її ще називають «йорданською») не псується впродовж року та має цілющі властивості, тому люди — як щирі православні, так і співчуваючі — запасаються нею до наступної зими.
  • Цієї ночі освяченою вважається й вода з будь-яких природних джерел. Можливо, саме цей момент поєднав сьогоденні церковні обряди із прагненням наших сучасників до здорового способу життя: хоча за природною традицією свято Водохрещення зазвичай супроводжується морозами, тисячі людей виходять на річки, щоб прийняти саме в цей день «хрещення» крижаною водою, що підіймає тонус, надає нових сил та, як ніщо інше, заряджає бадьорістю.