Відмінності між версіями «Гречечка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сторінка очищена)
Рядок 1: Рядок 1:
−
[[Гречечка|http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10456-ghrechka.html#show_point]]'''Гречечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''Гречка. '''
 
−
[[Категорія:Гр]]
 
  
−
'''Гре́чка''', -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.:
 
−
1) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114.
 
−
2) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.
 
−
3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
 
−
4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965.
 
−
5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность.
 
−
6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.
 
−
 
−
 
−
 
−
 
−
'''ГРЕ́ЧКА''', и, ж.
 
−
 
−
1. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (Коцюб., II, 1955, 65);
 
−
На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Рильський, І, 1956, 27).
 
−
 
−
2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? (К.-Карий, І, 1960, 326).
 
−
 
−
◊ На гре́чку переганя́ти (перегна́ти) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!..
 
−
Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Мирний, IV, 1955, 233); Скака́ти (ско́чити, стриба́ти, стрибну́ти і т. ін.) в гре́чку — мати нешлюбні зв’язки.
 
−
Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Дмит., Наречена, 1959, 213); Хай (неха́й) бу́де гре́чка — хай буде так, як хто-небудь хоче.
 
−
— Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть… (Автом., Так народж. зорі, 1960, 128).
 
−
 
−
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 164.
 
−
 
−
'''Гре́чка''', ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно.
 
−
Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год.
 
−
 
−
1) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.
 
−
2) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
 
−
3) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965.
 
−
4) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность.
 
−
5) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.
 
−
 
−
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 325.
 
−
 
−
'''Гре́чка''' — однорічна трав’яна ме­доносна рослина, із зерен якої ви­готовляють високопоживну крупу та борошно; також зерно цієї росли­ни як утілення добробуту, достатку;
 
−
разом з тим асоціюється й з бідніс­тю;
 
−
дуже цінується гречаний мед як за смаковими, так і за лікувальними властивостями; здавна в народі рос­лина та її зерна мають і сексуальне значення («топтати гречку» — блудодіяти);
 
−
гаряча гречка на печі, її за­пахи вабили й збуджували чоловіків і жінок (звідси й вираз «скакати (стрибати) в гречку», що переос­мислився на означення «порушу­вати подружню вірність»);
 
−
симво­лізує суперечку, а також побит­тя («Коли сниться гречка, буде суперечка»);
 
−
іронізують: «їй кажи: «Овес!», а вона каже: «Гречка!» або ще: «Каже мужик — гречка, Жінка каже — мак! Ой так, так, так, Не­хай буде з гречки мак!»;
 
−
однією з міфічних істот, від якої залежав урожай, була Гречи́шниця;
 
−
також за повір’ями, в полі, де росте гречка, живуть малята-мавки — гречу́хи;
 
−
магічне значення рослини вимага­ло певного часу для сіяння гречки (звичайно вранці або опівдні в су­боту) і певних ритуальних дій при цьому. Виросла йому така гречка, що на все поле (казка);
 
−
Нехай буде гречка, аби не суперечка (приказка, що з часом стала скороченим ви­разом «нехай буде гречка» на озна­чення «хай буде по-твоєму»);
 
−
фра­зеологізм: перегна́ти че́рез гре́чку — дати прочухана, побити.
 

Версія за 16:01, 24 листопада 2015