Відмінності між версіями «Назривати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Назрива́ти, -ва́ю, -єш, '''''гл. ''Нарвать. ''Хвіялочок на віночок назриваю. ''Мет. 138. [[Категор...) |
м (Доповнення) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Назрива́ти, | + | ==Словник Грінченка== |
+ | '''Назрива́ти''', ва́ю, єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138. | ||
+ | |||
+ | == Інші словники == | ||
+ | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 93.] | ||
+ | |||
+ | '''Назрива́ти''', а́ю, а́єш, док., перех. Зірвати в якій-небудь кількості що-небудь. Квіток було назриваєм та позаквітчуємось, як молоді, та до самого двору тими вінками величаємось (Вовчок, І, 1955, 103). | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] |
Версія за 01:42, 24 листопада 2015
Словник Грінченка
Назрива́ти, ва́ю, єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Інші словники
Назрива́ти, а́ю, а́єш, док., перех. Зірвати в якій-небудь кількості що-небудь. Квіток було назриваєм та позаквітчуємось, як молоді, та до самого двору тими вінками величаємось (Вовчок, І, 1955, 103).