Відмінності між версіями «Гепнутися»
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
1. Раптово, з великим шумом упасти. Над ухом Івановим гучно прогула цеглина і важко гепнулася у траву (Панас Мирний, IV, 1955, 96); Ілько вмить так схопив його за ногу, що Юрко вже не сів, а просто гепнувся знов на землю (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 350). | 1. Раптово, з великим шумом упасти. Над ухом Івановим гучно прогула цеглина і важко гепнулася у траву (Панас Мирний, IV, 1955, 96); Ілько вмить так схопив його за ногу, що Юрко вже не сів, а просто гепнувся знов на землю (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 350). | ||
2. Ударитися. Величезним скоком підплигнув медвідь і шпурнув на одного ловця свою зброю — буковий конар, який зі страшною силою гепнувся о дерево (Іван Франко, VI, 1951, 15); Намагаючись втекти за куліси, він так заплутався в них [штанях], що гепнувся об підлогу сцени, аж стіни ходуном заходили (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 87). | 2. Ударитися. Величезним скоком підплигнув медвідь і шпурнув на одного ловця свою зброю — буковий конар, який зі страшною силою гепнувся о дерево (Іван Франко, VI, 1951, 15); Намагаючись втекти за куліси, він так заплутався в них [штанях], що гепнувся об підлогу сцени, аж стіни ходуном заходили (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 87). | ||
| − | ===[http://slovopedia.org.ua/ | + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53395/63969.html Орфографічний словник української мови]=== |
ге́пнутися | ге́пнутися | ||
дієслово доконаного виду | дієслово доконаного виду | ||
розм. | розм. | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/57/53395/374109.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | ГЕПНУТИСЯ | ||
| + | (-нуся, -нешся) док.; мол. Потрапити в неприємну ситуацію. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 21:32, 23 листопада 2015
Гепнутися, -нуся, -нешся, гл. = Гепнути 2. То це которий стане на горосі да попре спиною у стіну, то ноги поїдуть на горосі, а він задом так і гепнеться об підлогу. Стор. І. 42.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Раптово, з великим шумом упасти. Над ухом Івановим гучно прогула цеглина і важко гепнулася у траву (Панас Мирний, IV, 1955, 96); Ілько вмить так схопив його за ногу, що Юрко вже не сів, а просто гепнувся знов на землю (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 350). 2. Ударитися. Величезним скоком підплигнув медвідь і шпурнув на одного ловця свою зброю — буковий конар, який зі страшною силою гепнувся о дерево (Іван Франко, VI, 1951, 15); Намагаючись втекти за куліси, він так заплутався в них [штанях], що гепнувся об підлогу сцени, аж стіни ходуном заходили (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 87).
Орфографічний словник української мови
ге́пнутися дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
ГЕПНУТИСЯ (-нуся, -нешся) док.; мол. Потрапити в неприємну ситуацію.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 53. Орфографічний словник української мови Словар українського сленгу
