Відмінності між версіями «Новобранець»
(→Джерела та література) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
НОВОБРА́НЕЦЬ, нця, чол. Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу. Рано-вранці новобранці Виходили за село (Тарас Шевченко, II, 1963, 15); Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (Іван Франко, II, 1950, 277); Лунали команди, зблискували погонами офіцери, сортуючи, муштруючи новобранців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 430); * Образно. Новобранцям поезії і прози треба серцем прислухатися до щирих порад великої натхненниці і вчительки — Комуністичної партії (Вітчизна, 9, 1963, 155); * У порівняннях. [Люда:] Мене випроводили як новобранця — усією родиною (Сава Голованівський, Драми, 1958, 145). | НОВОБРА́НЕЦЬ, нця, чол. Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу. Рано-вранці новобранці Виходили за село (Тарас Шевченко, II, 1963, 15); Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (Іван Франко, II, 1950, 277); Лунали команди, зблискували погонами офіцери, сортуючи, муштруючи новобранців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 430); * Образно. Новобранцям поезії і прози треба серцем прислухатися до щирих порад великої натхненниці і вчительки — Комуністичної партії (Вітчизна, 9, 1963, 155); * У порівняннях. [Люда:] Мене випроводили як новобранця — усією родиною (Сава Голованівський, Драми, 1958, 145). | ||
| + | |||
| + | НОВОБРА́НЕЦЬ (той, кого призивають або недавно призвали на військову службу); РЕ́КРУТ, НЕ́КРУТ розм. (у старій Росії); ПРИЗО́ВНИ́К (той, кого призивають на військову службу). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І. Франко); Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш); Родичі проводжали призовників у район, а потім до станції (М. Ю. Тарновський). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 21:21, 23 листопада 2015
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці. Лукаш. 72.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
НОВОБРА́НЕЦЬ, нця, чол. Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу. Рано-вранці новобранці Виходили за село (Тарас Шевченко, II, 1963, 15); Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (Іван Франко, II, 1950, 277); Лунали команди, зблискували погонами офіцери, сортуючи, муштруючи новобранців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 430); * Образно. Новобранцям поезії і прози треба серцем прислухатися до щирих порад великої натхненниці і вчительки — Комуністичної партії (Вітчизна, 9, 1963, 155); * У порівняннях. [Люда:] Мене випроводили як новобранця — усією родиною (Сава Голованівський, Драми, 1958, 145).
НОВОБРА́НЕЦЬ (той, кого призивають або недавно призвали на військову службу); РЕ́КРУТ, НЕ́КРУТ розм. (у старій Росії); ПРИЗО́ВНИ́К (той, кого призивають на військову службу). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І. Франко); Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш); Родичі проводжали призовників у район, а потім до станції (М. Ю. Тарновський).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 435.
