Відмінності між версіями «Жриця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | *'''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 545.''' | |
| + | |||
| + | '''ЖРИ́ЦЯ''', і, жін. Жіночий рід до жрець. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка, II, 1951, 308); — Ви.. жриця краси, й ваша.. жіноча задача є — все, що чисте й гарне, плекати чуттям (О''льга Кобилянська, II, 1956, 354''); * У порівняннях. Пройшла [Фатьма] далі тихо і спокійно, мов єгипетська жриця (М''ихайло Коцюбинський, I, 1955, 395'') | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 14:23, 23 листопада 2015
Жриця, -ці, ж. Жрица. А жриця Киприди, оргії цариця, поникла. Шевч. 605.
Зміст
Сучасні словники
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 545.
ЖРИ́ЦЯ, і, жін. Жіночий рід до жрець. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка, II, 1951, 308); — Ви.. жриця краси, й ваша.. жіноча задача є — все, що чисте й гарне, плекати чуттям (Ольга Кобилянська, II, 1956, 354); * У порівняннях. Пройшла [Фатьма] далі тихо і спокійно, мов єгипетська жриця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 395)
Ілюстрації
|
|
|
|
