Відмінності між версіями «Ковмір»
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: vorot1.png | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: vorot1.png]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 10:24, 23 листопада 2015
Ко́вмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір. Ком. II.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КО́МІР, а, чол. Певної форми смужка тканини, хутра тощо, пришита в одязі до країв вирізу для шиї. Вона [сорочка] в нього або червона, або синя, та без коміра (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 9); Карпо Петрович.. розщібнув мундир.. Суконний комір тер шию (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 366); Гучко ішов, ховаючи обличчя у хутряний.. комір (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 222) [1].
Ко́мір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Левиц. Ум. Коміре́ць. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець. Рудч. Ск. II. 15 [2].
Воротник (часть моста) – ко́мір (-ра) [3].
Ілюстрації
| Файл:Vorot1.png | 
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 246.
2. Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
3. http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80&scope=ukrq&dicts=all&highlight=on
