Відмінності між версіями «Невідомість»

Версія за 21:48, 22 листопада 2015

Невідомість, -мости, ж. 1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить. Ном. № 106. 2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. МВ. II. 162.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЕВІДО́МІСТЬ, мості, жін. 1. Абстр. ім. до невідомий 1. Вони [думки] вливають в душу неспокій, вони страшать невідомістю майбутнього(Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 191); Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними(Анатолій Хорунжий, Незакінч. політ, 1960, 25). 2. Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь. Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність: що ні заспокоїться, ні зажуритись добре не дасть (Марко Вовчок, I, 1955, 232); Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів, хоч відкриточку, а тут нічого нема, пустка така, невідомість (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 179); Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися. Неприємна лише невідомість (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 31).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

НЕВІДО́МІСТЬ, мості, ж. 1. Абстр. ім. до невідо́мий 1. Вони [думки] вливають в душу неспокій, вони страшать невідомістю майбутнього (Шиян, Баланда, 1957, 191); Невідомість найближчих хвилин темною скелею нависала над ними (Хор., Незакінч. політ, 1960, 25). 2. Відсутність відомостей, знань про кого-, що-небудь. Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність: що ні заспокоїться, ні зажуритись добре не дасть (Вовчок, І, 1955, 232); Я вже так звик мати від тебе хоч кілька слів, хоч відкриточку, а тут нічого нема, пустка така, невідомість (Коцюб., III, 1956, 179); Зустрічі з смертю він уже давно перестав страшитися. Неприємна лише невідомість (Коз., Вісімсот.., 1953, 31).

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

Существительное ж 1. неизвестность; безвестность

Ілюстрації