Відмінності між версіями «Рілля»
(→Зовнішні посилання) |
|||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | + | ||
− | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Версія за 19:19, 22 листопада 2015
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Рілля, -і, ж. Виоране поле. // Зораний шар грунту.
Рілля, і, жін. Виоране поле. — Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Іван Франко, IV, 1950, 29); На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 40); * У порівняннях. Сорочка на ньому без застіжки .. та чорна, як рілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); // Зораний шар ґрунту. Гора була така крута, що у великі дощі рілля скочувалась з водою униз, а воли ледве тягли плуга по косогору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Дуже добра оранка. Рілля, як масло... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 202); Кремезний, волохатоголовий Кифір Авдюк зупинився на краю зораного поля, набрав у жменю ріллі і тулить її до усміхнених уст, чола, пломенистих вилиць (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 13).
Ілюстрації
![]() |
![]() |
Медіа
Українська Козацька пісня "Чорна рілля ізорана"
Див. також
Прислів'я та приказки
Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.