|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | '''Жебрачка, -ки, '''''ж. ''Нищая. ''Де що було в мене, то позабірала добра жебрачка! ''Черк. у.
| + | ""Жебрачка, -ки,"" ж. Нищая. Де що було в мене, то позабирала добра жебрачка!""Черк. у. |
− | [[Категорія:Же]]
| + | |
− | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
| + | ==Сучасні словники== |
− | ЖЕБРА́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до жебрак. Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 309).
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
− | УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]
| + | ==Ілюстрації== |
− | Жебрачка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала добра жебрачка! Черк. у.
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
− | Категорія: Же
| + | |- valign="top" |
− | УКРЛІТ.ORG_Cловник
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
− | ЖЕБРА́ЧКА, и, ж. Жін. до жебра́к. Під плотом моєї квартири сиділа сліпа жебрачка — Павліна, вона там жебрала цілий день (Стеф., II, 1953, 13); Загальне співчуття бідноти викликала Олімпіада, яка стала тепер жебрачкою (Шиян, Гроза.., 1956, 309).
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
− | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 517.
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
− | Жебра́чка, ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка! Черк. у.
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
− | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 478.
| + | |} |
| + | ==Медіа== |
| | | |
| + | ==Див. також== |
| | | |
− | Іноземні ЯНДЕКС словари
| + | ==Джерела та література== |
− | жебрачка
| + | |
− | перевод с украинского на русский
| + | |
− | Существительное
| + | |
− | ж
| + | |
− | 1. нищая, нищенка; попрошайка; побирушка
| + | |
| | | |
| + | ==Зовнішні посилання== |
| | | |
− | Вірш
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] |
− | Жебрачка
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
− | Жебрачка. Без віри в минуле,
| + | |
− | В майбутнє уже й поготів.
| + | |
− | Час душу водою розмив
| + | |
− | Стрімкими потоками бруду
| + | |
− | Життя у константі заснуло.
| + | |
| | | |
− | Щось вітер шепоче крізь шкіру,
| + | {{Категорія: Же}} |
− | Б’є дощ по життю і обличчю.
| + | |
− | У пошуках нового кітчу
| + | |
− | (на конкурс «Про соціальне»)
| + | |
− | Фотограф шукає світлину.
| + | |
− | | + | |
− | Він виграв фінальне змагання,
| + | |
− | «Жебрачка» прийшла в руки грішми.
| + | |
− | | + | |
− | «ну що ж, ми сьогодні всі грішні,
| + | |
− | Не правда ж, тьотю?
| + | |
− | Цікаво, не холодно їй
| + | |
− | Отак зрання
| + | |
− | У плюс одинадцять у сукні?»
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | Жебрачка
| + | |
− | Анатолий Шевченко-Зурнаджи
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | Сховалось сонечко за обрій,
| + | |
− | І став рожевім небосхил.
| + | |
− | Та тільки голос : "Люди добрі,
| + | |
− | Подайте! вже не має сил!"
| + | |
− | | + | |
− | На куличках стара бабуся
| + | |
− | Стоїть при вході в магазин.
| + | |
− | Хочь хто б що дав, чи озирнувся –
| + | |
− | О так вже декілька годин.
| + | |
− | | + | |
− | Не вимагає, тихо просить
| + | |
− | Та хреститься за п'ятака
| + | |
− | І Богові хвалу возносить,
| + | |
− | Що є ще щедра десь рука…
| + | |
− | | + | |
− | Рогатий місяць вже з'явився
| + | |
− | І в небі зірки розіслав.
| + | |
− | Пес до бабусі притулився,
| + | |
− | Вечеряють, що Бог послав.
| + | |
− | | + | |
− | Я не старе кіно дивлюся.
| + | |
− | Це не приснилося мені.
| + | |
− | Від болю в серці сльози ллються
| + | |
− | А думи тяжкі і сумні...
| + | |
− | Історія
| + | |
− | Жебраки були відомі ще з найдавніших часів. Особливо сильно сприяло розмноженню жебрацтва християнство, з поширенням якого стали з'являтися все в більшій і більшій кількості жебраки, які просили подаяння в ім'я Христа. Візантія до того була кишіла жебраками, що знадобилися особливі декрети імператорів Юстиніана і Феодосія, спрямовані проти їх розповсюдження, хоча, з іншого боку, вищі грецькі ієрархи проводять думка, що злидні - res divina, що «багатим дарує Бог срібло жебраком заради», і , таким чином, поняття про милостиню оточується релігійним ореолом. У католицькій Європі жебрацтво також береться під заступництво церкви; милостиня вважається самим богоугодною справою.
| + | |
− | | + | |
− | Жебраки на Русі
| + | |
− | В давнину найпоширеніший тип жебраків становили мандрівні співаки, здебільшого сліпі, наприклад в Малоросії сліпці старці, бандуристи або кобзарі, яких, в набагато меншому числі, можна зустріти ще й тепер. У Великоросії цей вид жебраків носить назву калик-перехожих. На російському грунті до жебрацтва в тісному сенсі слова примикає мандрівництво, паломництво, бродяжництво. В основі цих явищ видна релігійна підкладка, але ускладнена слов'янської непосидючістю, пристрастю до переходу з місця на місце і т. П. Таким чином, в Росії виробляється особливий тип жебрацтва, різко відрізняється від жебрацтва західноєвропейського. Західний жебрак у величезній більшості випадків розумово, морально і матеріально бідний; в Росії жебрак, особливо в колишні, не дуже давні часи, був підчас людина бувала, persona grata в кожному будинку, куди він входив, цікавий і невичерпний оповідач про те, «де він бував». До цього типу жебраків примикає «міський жебрак», більш-менш осілий, а перехідним ступенем між тим і іншим служить особливий тип, що носить в різних місцях різну назву, переважно презирливе: голота, боса команда, босяки, босявкі, золота рота, раклей, шаха і т. д. Жебрак останньої категорії мають непереборне відразу до фізичної праці, від якого ухиляються під усілякими приводами, часто не гребують ніякими іншими способами для добування собі засобів до існування.
| + | |
− | Серед жебраків на Русі в XIX столітті були свого роду добровольці: монахи, які живуть тільки милостинею, особи роздав своє майно бідним і зважилися випробувати важку частку жебрацтва, нести хрест смирення і терпіння. Справжні Жебраки - це незаможні, погорів, бобирі, втікачі, осліплі і т. П .; всякі народні лиха і масові нещастя начебто морових пошестей, пожеж, голодних років значно поповнюють цей контингент. До лав жебраків надходило і надходить безліч нероб так званих жебраків-промисловців - зрячі сліпі, кульгаві, здатні бігати, баби з загорнутими полінами замість грудних дітей на руках і т. Д. У Франції в колишні часи пристанища для жебраків називалися "Maisons de miracles" ("Будинку чудес"), бо всі сліпі, кульгаві, глухі і т. д. жебраки в цих будинках, в разі потреби, як би за помахом чарівної палички перетворювалися на здорових людей. У XIX сторіччі милостиня в Росії накладалася як покута і супроводжувала поминання покійних в третина, дев'ятини, полусорочіни, Сорочин, річниці. Всяке стан і установа мала своїх злиденних, про які піклувалася: так, були жебраки монастирські, церковні, патріарші, соборні, цвинтарні, палацові, дворові, богаделенний, цехові і т. П. Жебраки. Убогі часто групувалися в цілі жебрацькі ватаги або влаштовували особливі жебрацькі цехи. У МСТ. Семежовке Слуцького повіту Мінської губернії був такий злиденний цех, з цілою організацією. На чолі цеху стояв особливий отаман (цехмейстер), з сліпих: щоб мати право носити назву справдешнього жебрака, потрібно було 6 років складатися учнем, вносячи щорічно 60 коп. (на жебрацьку свічку), і витримати іспит в знанні молитов, жебрацьких віршів і пісень (кантів) і особливого жебрацького мови. У цеху були ще ключник-скарбник і соцькі і десятники, з певними правами. Вибори цехмейстера та інших начальницьких осіб відбувалися в зборах ватаги, яку скликав цехмейстер і для вирішення особливо важливих справ, і для покарання винних (виключення з ватаги, штраф, отрезиваніе торби - жебрацької торби). Існування жебрацьких, або Старецького, старост, цехмейстер, отаманів та ін. Обумовлювалася прагненням Н. абияк організуватися, як для спільного збору подаяння, так і для допомоги один одному у мандрах по монастирях, ярмаркам і т. П. Подібну організацію ми бачимо у стародавніх російських прочан, що ходили цілими натовпами-ватагами до святих місць. В кін. XIX століття було скасування Старецького самоврядування, що йшов рука об руку з особливим Старецького мовою. до кін. XIX століття існував інститут Старецького старост, що обираються по одному на повіт, їх помічників і т. Д., Але їх влада, перш майже безмежна, тепер уже не всіма старцями визнавав. На Півночі, в Олонецькій краї, жебрацькі артілі мали дещо іншу організацію. Сліпці, каліки та інші, які мають право на жебрацтво (каліцтво), збиралися, в артілі і влітку і взимку збирають «заради Христа» печений хліб, толокно, горох, сіно, льон і т. Д. Все це артільники ділять між собою по паях , причому той, кому належить в артілі кінь і візок або сани, отримує 2 паю. Майже кожна артіль має у своєму середовищі знахаря або знахарку, які також отримують по 2 паю. Ці знахарі або чаклуни, крім збирання милостині, займалися також всяким лікуванням та чаклунством. Не підлягає сумніву, що існувала і існує відома солідарність не тільки між жебраками однієї і тієї ж ватаги або артілі, але й між різними ватагами і артілями. Це видно з того, що істот. особливий Старецького, злиденний мова, яка жебраки тримали в таємниці і за допомогою якого жебраки однієї або різних ватаг були один з одним пов'язані. Є вказівки на те, що умовний злиденний мова виникла ще в XVII столітті, а може бути, і раніше, в частих зносинах українців з румунами і греками
| + | |
""Жебрачка, -ки,"" ж. Нищая. Де що було в мене, то позабирала добра жебрачка!""Черк. у.