Відмінності між версіями «Реготати»
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
'''Реготати''' - Нестримно, голосно сміятися. | '''Реготати''' - Нестримно, голосно сміятися. | ||
+ | |||
==Великий тлумачний словник сучасної української мови== | ==Великий тлумачний словник сучасної української мови== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Великий тлумачний словник сучасної української мови ІІ== | ||
'''Реготати''' - 1. Гучно, нестримно сміятися. // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть. /перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин. / перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо) | '''Реготати''' - 1. Гучно, нестримно сміятися. // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть. /перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин. / перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо) | ||
+ | |||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 08:29, 22 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Реготати(-ся), -чу(-ся), -чеш(-ся), гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177.2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Тлумачний словний української мови
Реготати - Нестримно, голосно сміятися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Великий тлумачний словник сучасної української мови ІІ
Реготати - 1. Гучно, нестримно сміятися. // з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небуть. /перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (проптахів, тварин. / перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи, тощо)
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 4000 слів) / За ред. д-ра філологічних наук, проф. В.С. Калашника, - Х.: Прапор. 2002. - 992с. - 678с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440с. -1207с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/Уклад. і голов. ред. В.Г.Бусел. -К.;Урпінь:ВТФ "Перун", 2005. 1728с - 1020с.
4.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститутмовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 502.