Відмінності між версіями «Дворянка»
(→УКРЛІТ.ORG_Cловник) |
|||
Рядок 66: | Рядок 66: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дворянка.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛОВО_1(1) |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛОВО_1(1) |x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛОВО_1(2) |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛОВО_1(2) |x140px]] |
Версія за 13:11, 21 листопада 2015
Дворянка, -ки, ж. Дворянка.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДВОРЯ́НКА, и, жін. Жіночий рід до дворянин. [Марися:] Ніяк не розберу, чого то дворянці стидно робить. Дивно(Карпенко-Карий, I, 1960, 342); Пані Бажаєва — збідніла дворянка, вдова, була замужем двічі (Леся Українка. III. 1952, 718). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 225.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДВОРЯ́НКА, и, ж. Жін. до дворяни́н. [Марися:] Ніяк не розберу, чого то дворянці стидно робить. Дивно (К.-Карий, І, 1960, 342); Пані Бажаєва — збідніла дворянка, вдова, була замужем двічі (Л. Укр., III. 1952, 718). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 225. Дворя́нка, ки, ж. Дворянка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 363.
Дворянка
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
ж. Женск. к сущ.: дворянин. Латинская транскрипкия: [dvoryanka] → Дворяночка ж. разг. Ласк. к сущ.: дворянка. ← Дворянин м. Лицо, принадлежащее к дворянскому сословию.
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
Существительное 1. аристократка2 источника 2. ист. дворянка2 источника 3. супруга пэра, титулованная дворянка (в Англии); леди
Словари и энциклопедии на Академике
дворянка это: ТолкованиеПеревод дворянка -и. Жін. до дворянин. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Синонимы: • дворянка — шляхтянка, дворняжка, дворяночка, боярка, знатница, принцесса Словарь русских синонимов. дворянка сущ., кол во синонимов: 5 • дворняжка (10) • … Словарь синонимов
• дворянка — ДВОРЯНКА, и, ж. Дворняжка, беспородная собака. Контаминация общеупотр. «дворняжка» и «дворянка». Ср. двортерьер … Словарь русского арго
• ДВОРЯНКА — ДВОРЯНКА, дворянки. женск. к дворянин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
• дворянка — ДВОРЯНИН, а, мн. яне, ян, м. Лицо, принадлежащее к дворянству. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
• Дворянка — ж. см. дворяне Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
• дворянка — дворянка, дворянки, дворянки, дворянок, дворянке, дворянкам, дворянку, дворянок, дворянкой, дворянкою, дворянками, дворянке, дворянках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
• дворянка — двор янка, и, род. п. мн. ч. нок … Русский орфографический словарь
• дворянка — (1 ж); мн. дворя/нки, Р. дворя/нок … Орфографический словарь русского языка
• ДВОРЯНКА — Форма женского рода от слова дворянин*. В дореволюционной России женщины дворянки, в отличие от мужчин, не обязывались нести государственную службу. Исключение составляла только служба при императорском дворе*. Фрейлинами двора могли стать… … Лингвострановедческий словарь
• дворянка — дровянка … Краткий словарь анаграмм 16+ © Академик, 2000-2014
Ілюстрації
x140px | x140px |