Відмінності між версіями «Регітно»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' |
РЕГІТНО, присл. Нестримно регочучи; | РЕГІТНО, присл. Нестримно регочучи; | ||
// перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Андрій Головко, I, 1957, 76). | // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Андрій Головко, I, 1957, 76). | ||
− | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | + | '''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.''' |
регітно присл. | регітно присл. | ||
Нестримно регочучи. || перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. | Нестримно регочучи. || перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. | ||
− | Словник української мови: в 11 тт. | + | '''Словник української мови: в 11 тт.''' |
РЕ́ГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Головко, І, 1957, 76). | РЕ́ГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Головко, І, 1957, 76). |
Версія за 00:14, 21 листопада 2015
Регітно, нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980) РЕГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Андрій Головко, I, 1957, 76).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
регітно присл. Нестримно регочучи. || перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини.
Словник української мови: в 11 тт.
РЕ́ГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Головко, І, 1957, 76).