Відмінності між версіями «Кабанник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 28: Рядок 28:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
+
Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.Том 4, 1973. — Стор. 63.<br />
<br />
+
  
 
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 202.<br />
 
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 202.<br />

Версія за 23:29, 20 листопада 2015

Кабанник, -ка, м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАБА́ННИК, а, чол., заст. Той, хто торгує свинями; // Той, хто ріже свиней. Тупі рила [кабанів] сонно дивились на трупи своїх братів, уже осмалених, голих, безладно навалених кабанником на візок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361).


Словарь української мови
Кабанник, -ка, м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Kabannyk_1_.jpg ‎(640 × 480 пікселів, розмір файлу: 62 КБ, MIME-тип: image/jpeg)

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.Том 4, 1973. — Стор. 63.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 202.

Найповніший тлумачний словник української мови Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1974

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/kabannyk

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21712-kabannyk.html#show_point