Відмінності між версіями «Живити»

Поточна версія на 14:43, 20 листопада 2015

Живити, -влю, -виш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖИВИТИ, живлю, живиш; мн. живлять; недок., перех. 1. Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін. Коріння [осокора] іще не вирване з землі, воно ще живить гілля свіжими соками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 155); Цілюща кисню сила вривалася крізь панцир льодовий і рибу на зимовищі живила... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 256); // розм. Забезпечувати кого-небудь продуктами харчування. Громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою (Іван Франко, VI, 1951, 53); А як прийдеться з нашими вкупі живити Те дівчатко маленьке і теб хлоп'я, То.. більше риби ловитиму я (Леся Українка, IV, 1954, 268); Всі вони [бійці] з повагою говорять про кораблі Чорноморського флоту, що живлять пас і завжди приходять до Севастополя, коли нам став важко (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 417); * Образно. Я одержав нагороду. Слава партії й народу! Слава тим, хто мене вів, Соками землі живив! (Павло Тичина, II, 1957, 8). 2. Постачати, забезпечувати чим-небудь необхідним для нормальної дії. Кола з послідовно увімкненими «свічками» живив [П. М. Яблочков] струмами, що збуджувались у вторинних обмотках.. [індукційних] котушок (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР., 1957, 50); Дніпрова синя глибина Покірні двигає турбіни, І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Максим Рильський, I, 1956, 182). 3. перен. Підтримувати кого-, що-небудь, сприяти зростові, розвиткові когось, чогось; запалювати, надихати. Саме з ним у Тараса була така безтурботна, захоплююча молода дружба, яка вливала сили, живила надії (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 146); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (Олександр Довженко, III, 1960, 85). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 524.

"Словопедія"

ЖИВИТИ (давати харчі кому-небудь) харчувати. ЖИВИТИ (соком) підживляти, підживлювати, годувати, харчувати; (газом) забезпечувати, постачати; (уяву) наснажувати, запалювати, надихати; (надію) плекати. ЖИВИТИ 1) питать живити (що) (способствовать возникновению и распространению чего-н.) — перен. давать пищу (чему) 2) (оживлять, бодрить) живить

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЖИВИ́ТИ, живлю́, жи́виш; мн. жи́влять; недок., перех. 1. Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін. Коріння [осокора] іще не вирване з землі, воно ще живить гілля свіжими соками (Руд., Вітер.., 1958, 155); Цілюща кисню сила вривалася крізь панцир льодовий і рибу на зимовищі живила… (Гонч., Вибр., 1959, 256); // розм. Забезпечувати кого-небудь продуктами харчування. Громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою (Фр., VI, 1951, 53); А як прийдеться з нашими вкупі живити Те дівчатко маленьке і теє хлопця, То.. більше риби ловитиму я (Л. Укр., IV, 1954, 268); Всі вони [бійці] з повагою говорять про кораблі Чорноморського флоту, що живлять нас і завжди приходять до Севастополя, коли нам стає важко (Кучер, Чорноморці, 1956, 417); * Образно. Я одержав нагороду. Слава партії й народу! Слава тим, хто мене вів, Соками землі живив! (Тич., II, 1957, 8). 2. Постачати, забезпечувати чим-небудь необхідним для нормальної дії. Кола з послідовно увімкненими «свічками» живив [П. М. Яблочков] струмами, що збуджувались у вторинних обмотках.. [індукційних] котушок (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 50); Дніпрова синя глибина Покірні двигає турбіни, І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Рильський, І, 1956, 182). 3. перен. Підтримувати кого-, що-небудь, сприяти зростові, розвиткові когось, чогось; запалювати, надихати. Саме з ним у Тараса була така безтурботна, захоплююча молода дружба, яка вливала сили, живила надії (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 146); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (Довж., III, 1960, 85). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 524. Живи́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 481.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

живити Толкование Перевод Книги Фильмы • 1живити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  глаг. (греч. ζωογονέω) оставить в живых, сберегать, спасать;… … Словарь церковнославянского языка • 2Живити — оживлять, давать жизнь … Краткий церковнославянский словарь • 3живити — живлю/, жи/виш; мн. жи/влять; недок., перех. 1) Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін. || розм. Забезпечувати кого небудь продуктами харчування. 2) Постачати, забезпечувати чим небудь необхідним для нормальної дії. 3)… … Український тлумачний словник • 4живити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 5живити — залишати серед живих … Зведений словник застарілих та маловживаних слів • 6живити — (да) животворя; (да) давам живот; (да) съживявам … Църковнославянски речник Словарь церковнославянского языка живити это: ТолкованиеПеревод живити глаг. (греч. ζωογονέω) — оставить в живых, сберегать, спасать; оживлять, давать новую жизнь; ободрять,придавать бодрости, подкреплять.

Ілюстрації

Медіа

молода пара