Відмінності між версіями «Покартати»
(Створена сторінка: '''Покарта́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Побранить. ''Словами покартай його, а не бий. ''Ном. № 3872. [[Ка...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Покарта́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Побранить. ''Словами покартай його, а не бий. ''Ном. № 3872. | '''Покарта́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Побранить. ''Словами покартай його, а не бий. ''Ном. № 3872. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[ http://sum.in.ua/s/pokartaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ПОКАРТАТИ, аю, аєш, док., перех. Гостро засуджуючи, полаяти, посварити. Словами покартай його, а не бий(Номис, 1864, № 3870); — Та мене чоловік мій ніколи словом недобрим не покартав (Марко Вовчок, I, 1955, 184); Дідусь у жилетці покартав винуватця пічної метушні, пояснив йому, що красти — то найбільший злочин (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 123). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 16. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53407/160096.html "Словопедія" ]=== | ||
| + | |||
| + | покарта́ти | ||
| + | дієслово доконаного виду | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | ПОКАРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Гостро засуджуючи, полаяти, посварити. Словами покартай його, а не бий (Номис, 1864, № 3870); — Та мене чоловік мій ніколи словом недобрим не покартав(Вовчок, І, 1955, 184); Дідусь у жилетці покартав винуватця нічної метушні, пояснив йому, що красти — то найбільший злочин (Збан., Єдина, 1959, 123). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 16. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | покарта́ти – дієслово доконаного виду | ||
| + | |||
| + | ________________________________________ | ||
| + | Інфінітив покарта́ти | ||
| + | однина множина | ||
| + | Наказовий спосіб | ||
| + | 1 особа покарта́ймо | ||
| + | 2 особа покарта́й покарта́йте | ||
| + | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| + | 1 особа покарта́ю покарта́ємо, покарта́єм | ||
| + | 2 особа покарта́єш покарта́єте | ||
| + | 3 особа покарта́є покарта́ють | ||
| + | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| + | чол.р. покарта́в покарта́ли | ||
| + | жін.р. покарта́ла | ||
| + | сер.р. покарта́ло | ||
| + | Активний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Пасивний дієприкметник | ||
| + | |||
| + | Безособова форма | ||
| + | |||
| + | Дієприслівник | ||
| + | покарта́вши | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[https://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8/uk-ru/ ЯНДЕКС словари]=== | ||
| + | покартати | ||
| + | перевод с украинского на русский | ||
| + | Глагол | ||
| + | 1. покорить, пожурить, пожучить; (грубее) побранить, поругать | ||
| + | 2. измучить, истерзать | ||
| + | |||
| + | покарати — а/ю, а/єш, док., перех. Накласти кару за який небудь злочин, якусь провину і т. ін. || Побити за якусь провину. || Стратити, знищити, убити. Покарати на смерть … Український тлумачний словник | ||
| + | цукрухи дати — покарати; дати чосу … Зведений словник застарілих та маловживаних слів | ||
| + | ===[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8&from=xx&to=ru&did=ukrainian_explanatory&stype=Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | • 1покартати — а/ю, а/єш, док., перех. Гостро засуджуючи, полаяти, посварити … | ||
| + | Український тлумачний словник | ||
| + | • 2покартати — дієслово доконаного виду … | ||
| + | Орфографічний словник української мови | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Покартати_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Покартати_2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Покартати_3.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| SR2Z2oqU2tU }} | ||
| + | https://www.youtube.com/watch?v= SR2Z2oqU2tU | ||
Поточна версія на 14:11, 20 листопада 2015
Покарта́ти, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий. Ном. № 3872.
Зміст
Сучасні словники
[ http://sum.in.ua/s/pokartaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]
ПОКАРТАТИ, аю, аєш, док., перех. Гостро засуджуючи, полаяти, посварити. Словами покартай його, а не бий(Номис, 1864, № 3870); — Та мене чоловік мій ніколи словом недобрим не покартав (Марко Вовчок, I, 1955, 184); Дідусь у жилетці покартав винуватця пічної метушні, пояснив йому, що красти — то найбільший злочин (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 123). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 16.
"Словопедія"
покарта́ти дієслово доконаного виду
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПОКАРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Гостро засуджуючи, полаяти, посварити. Словами покартай його, а не бий (Номис, 1864, № 3870); — Та мене чоловік мій ніколи словом недобрим не покартав(Вовчок, І, 1955, 184); Дідусь у жилетці покартав винуватця нічної метушні, пояснив йому, що красти — то найбільший злочин (Збан., Єдина, 1959, 123). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 16.
«Словники України on-line»
покарта́ти – дієслово доконаного виду
________________________________________ Інфінітив покарта́ти
однина множина
Наказовий спосіб 1 особа покарта́ймо 2 особа покарта́й покарта́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа покарта́ю покарта́ємо, покарта́єм 2 особа покарта́єш покарта́єте 3 особа покарта́є покарта́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. покарта́в покарта́ли жін.р. покарта́ла сер.р. покарта́ло Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник покарта́вши
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
покартати перевод с украинского на русский Глагол 1. покорить, пожурить, пожучить; (грубее) побранить, поругать 2. измучить, истерзать
покарати — а/ю, а/єш, док., перех. Накласти кару за який небудь злочин, якусь провину і т. ін. || Побити за якусь провину. || Стратити, знищити, убити. Покарати на смерть … Український тлумачний словник цукрухи дати — покарати; дати чосу … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
и энциклопедии на Академике
• 1покартати — а/ю, а/єш, док., перех. Гостро засуджуючи, полаяти, посварити … Український тлумачний словник • 2покартати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v= SR2Z2oqU2tU
