Відмінності між версіями «Казань»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Казань, -ні, '''''ж. ''Слово, рѣчь, проповѣдь. ''Якусь тобі він ''(Плутон) ''казань скаже, дорогу добру в Тим покаже. ''Котл. Ен. II. 38. ''Попи тільки раз у год кажуть казань перед постом. ''О. 1862. І. 71. | + | '''Казань, -ні, '''''ж. |
| + | ==«Словарь української мови»== | ||
| + | '''Казань, -ні, '''''ж. ''Слово, рѣчь, проповѣдь. <br>''Якусь тобі він ''(Плутон) ''казань скаже, дорогу добру в Тим покаже. ''Котл. Ен. II. 38. ''Попи тільки раз у год кажуть казань перед постом. ''О. 1862. І. 71. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''Каза́нь''' (рос. Казань, тат. Казан ,Qazan) — місто в Російській Федерації, столиця Республіки Татарстан. Розташоване на ріці Волга. Має декілька університетів. Населення — 1,110 млн жителів (2005). | ||
| + | |||
| + | '''КАЗАНЬ''', і, жін., церк., рідко. Те саме, що казання. <br>[Кармелюк:] Паноче, будете казати свою казань у церкві, а в цьому монастирі ігуменя (Степан Васильченко, III, 1960, 185). | ||
| + | |||
| + | '''Казань''' кажу, кажеш, недок., перех. і без додатка. | ||
| + | |||
| + | 1) Передавати словами (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). || Розповідати що-небудь. || 3 ос. мн. Ходять чутки, поголоски; розповідають. | ||
| + | |||
| + | •• | ||
| + | |||
| + | До слова кажучи у знач. вставн. сл. — до речі, у зв'язку зі сказаним. | ||
| + | |||
| + | Правду кажучи у знач. вставн. сл. — уживається на потвердження правдивості сказаного; по суті. | ||
| + | |||
| + | Як {то} кажуть у знач. вставн. сл. — як прийнято говорити. | ||
| + | |||
| + | Нічого й казати — не можна заперечувати. | ||
| + | |||
| + | Що й казати — само собою розуміється; звісно. | ||
| + | |||
| + | Що не кажи (не кажіть) — безперечно; звичайно. | ||
| + | |||
| + | 2) Наказувати комусь робити що-небудь. | ||
| + | |||
| + | 3) перен. Свідчити про що-небудь. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kazan4.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kazan3.jpeg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kazan2.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kazan1.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Mr0MuCBgo1Q}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | # Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 568. | ||
| + | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 70. [http://sum.in.ua/s/kazanj Словник української мови] | ||
| + | # Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. Голова . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.-с.1440 с. | ||
| + | # [[https://uk.wikipedia.org/wiki/_Казань Вікіпедія Казань]] | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | *http://sum.in.ua/ | ||
| + | * https://uk.wikipedia.org/ | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
Версія за 13:49, 20 листопада 2015
Казань, -ні, ж.
Зміст
«Словарь української мови»
Казань, -ні, ж. Слово, рѣчь, проповѣдь.
Якусь тобі він (Плутон) казань скаже, дорогу добру в Тим покаже. Котл. Ен. II. 38. Попи тільки раз у год кажуть казань перед постом. О. 1862. І. 71.
Сучасні словники
Каза́нь (рос. Казань, тат. Казан ,Qazan) — місто в Російській Федерації, столиця Республіки Татарстан. Розташоване на ріці Волга. Має декілька університетів. Населення — 1,110 млн жителів (2005).
КАЗАНЬ, і, жін., церк., рідко. Те саме, що казання.
[Кармелюк:] Паноче, будете казати свою казань у церкві, а в цьому монастирі ігуменя (Степан Васильченко, III, 1960, 185).
Казань кажу, кажеш, недок., перех. і без додатка.
1) Передавати словами (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). || Розповідати що-небудь. || 3 ос. мн. Ходять чутки, поголоски; розповідають.
••
До слова кажучи у знач. вставн. сл. — до речі, у зв'язку зі сказаним.
Правду кажучи у знач. вставн. сл. — уживається на потвердження правдивості сказаного; по суті.
Як {то} кажуть у знач. вставн. сл. — як прийнято говорити.
Нічого й казати — не можна заперечувати.
Що й казати — само собою розуміється; звісно.
Що не кажи (не кажіть) — безперечно; звичайно.
2) Наказувати комусь робити що-небудь.
3) перен. Свідчити про що-небудь.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 568.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 70. Словник української мови
- Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. Голова . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.-с.1440 с.
- [Вікіпедія Казань]
Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
