Відмінності між версіями «Штиль»
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
ШТИЛЬ 2, ю, чол., заст. Стиль. — Буонапарте — наш лютий ворог, але хто буде заперечувати, що французька мова вишукана, високого штилю і краси незрівнянної (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 168); Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим штилем (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 209); Готуючись до розмови з письменником, Василь Опанасович мимоволі переходив часом на високий штиль | ШТИЛЬ 2, ю, чол., заст. Стиль. — Буонапарте — наш лютий ворог, але хто буде заперечувати, що французька мова вишукана, високого штилю і краси незрівнянної (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 168); Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим штилем (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 209); Готуючись до розмови з письменником, Василь Опанасович мимоволі переходив часом на високий штиль | ||
+ | |||
ШТИЛЬ 3, я, чол. Загострена жердина, кілок (перев. для носіння соломи, сіна). — А чом же, дядьку, ви не викопали тих грошей, коли бачили, де вони горять? Я б зараз пішов з штилем та виштиляв місце, викопав би гроші та накупив би собі волів та коней... — сказав Денис (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 332); — Та тільки б свиснув хто — з косами, з штилями підемо на панство, до ноги виріжемо (Андрій Головко, II, 1957, 230); Хлопці облишили штилі, стовпилися цікаві біля містка, стежачи, як направляє Білограй крутим узвозом коня | ШТИЛЬ 3, я, чол. Загострена жердина, кілок (перев. для носіння соломи, сіна). — А чом же, дядьку, ви не викопали тих грошей, коли бачили, де вони горять? Я б зараз пішов з штилем та виштиляв місце, викопав би гроші та накупив би собі волів та коней... — сказав Денис (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 332); — Та тільки б свиснув хто — з косами, з штилями підемо на панство, до ноги виріжемо (Андрій Головко, II, 1957, 230); Хлопці облишили штилі, стовпилися цікаві біля містка, стежачи, як направляє Білограй крутим узвозом коня | ||
Версія за 10:39, 20 листопада 2015
Штиль, м. 1) лю. Манеръ, образецъ. См. Шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у. |}
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ШТИЛЬ 2, ю, чол., заст. Стиль. — Буонапарте — наш лютий ворог, але хто буде заперечувати, що французька мова вишукана, високого штилю і краси незрівнянної (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 168); Він любив висловлюватися абстрактно і трагічно високим штилем (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 209); Готуючись до розмови з письменником, Василь Опанасович мимоволі переходив часом на високий штиль
ШТИЛЬ 3, я, чол. Загострена жердина, кілок (перев. для носіння соломи, сіна). — А чом же, дядьку, ви не викопали тих грошей, коли бачили, де вони горять? Я б зараз пішов з штилем та виштиляв місце, викопав би гроші та накупив би собі волів та коней... — сказав Денис (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 332); — Та тільки б свиснув хто — з косами, з штилями підемо на панство, до ноги виріжемо (Андрій Головко, II, 1957, 230); Хлопці облишили штилі, стовпилися цікаві біля містка, стежачи, як направляє Білограй крутим узвозом коня
Ілюстрації
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]