Відмінності між версіями «Жмакати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Академічний тлумачний словник (1970-1980) | Академічний тлумачний словник (1970-1980) | ||
− | ЖМАКАТИ, аю, аєш і ЖМАКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. | + | '''ЖМАКАТИ, аю, аєш і ЖМАКУВАТИ, ую, уєш,''' недок., перех. |
* Захоплюючи, здавлюючи який-небудь предмет руками, м'яти, псувати його форму. | * Захоплюючи, здавлюючи який-небудь предмет руками, м'яти, псувати його форму. | ||
Валентин : Модестович обома руками жмакає край скатертини (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 210); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в | Валентин : Модестович обома руками жмакає край скатертини (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 210); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в |
Версія за 09:37, 20 листопада 2015
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Жмакати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = Жмакувати 2.
Сучасні словники
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЖМАКАТИ, аю, аєш і ЖМАКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
- Захоплюючи, здавлюючи який-небудь предмет руками, м'яти, псувати його форму.
Валентин : Модестович обома руками жмакає край скатертини (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 210); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 30); Жмакує [Січкар] гроші в кишені, що аж тріщить вона (Михайло Стельмах, II, 1962, 39).
- розм. Те саме, що жувати
1. У хаті стало тихо, тільки було чуть, як лущало порося в зубах та жмакали й плямкали.. роти (Нечуй-Левицький, III, 1956, 378).