Відмінності між версіями «Вірний»
(.) |
м |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
'''ВІ́РНИЙ''', -а, -е. | '''ВІ́РНИЙ''', -а, -е. | ||
'''1.''' Який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий. | '''1.''' Який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий. | ||
| − | |||
''— Усе буде, як кажеш, — промовила вірна, віддана дружина (Марко Вовчок, I, 1955, 364); І я учитимусь як слід, і буду вірним сином найкращої на цілий світ моєї Батьківщини! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 30);'' | ''— Усе буде, як кажеш, — промовила вірна, віддана дружина (Марко Вовчок, I, 1955, 364); І я учитимусь як слід, і буду вірним сином найкращої на цілий світ моєї Батьківщини! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 30);'' | ||
// Який відзначається відданістю. | // Який відзначається відданістю. | ||
| − | |||
''Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 33); | ''Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 33); | ||
От так маєш! За тридцятилітню вірну службу така заплата (Іван Франко, II, 1950, 102);'' | От так маєш! За тридцятилітню вірну службу така заплата (Іван Франко, II, 1950, 102);'' | ||
// Який незмінно дотримується чого-небудь, не зраджує. | // Який незмінно дотримується чого-небудь, не зраджує. | ||
| − | |||
''Вірна заповітам В. І. Леніна, Комуністична партія Радянського Союзу розглядає будівництво комунізму в нашій країні як своє велике інтернаціональне завдання (Комуніст України, 10, 1966, 9).'' | ''Вірна заповітам В. І. Леніна, Комуністична партія Радянського Союзу розглядає будівництво комунізму в нашій країні як своє велике інтернаціональне завдання (Комуніст України, 10, 1966, 9).'' | ||
| − | |||
'''Бути (лишатися і т. ін.) вірним собі''' — лишатися таким, як і завжди; бути незмінним. | '''Бути (лишатися і т. ін.) вірним собі''' — лишатися таким, як і завжди; бути незмінним. | ||
''Старий генерал, якого сусіди вважали «червоним» і небезпечним, завжди лишався вірним собі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 383).'' | ''Старий генерал, якого сусіди вважали «червоним» і небезпечним, завжди лишався вірним собі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 383).'' | ||
'''2.''' розм., рідко. Те саме, що правильний; правдивий, точний. | '''2.''' розм., рідко. Те саме, що правильний; правдивий, точний. | ||
| − | |||
''А шлях наш — вірний, бо це — шлях, до якого рано чи пізно неминуче прийдуть і всі інші країни (Ленін, 33, 1951, 131); — Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді ми поставимо вірний діагноз (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 35).'' | ''А шлях наш — вірний, бо це — шлях, до якого рано чи пізно неминуче прийдуть і всі інші країни (Ленін, 33, 1951, 131); — Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді ми поставимо вірний діагноз (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 35).'' | ||
'''3.''' розм., рідко. Те саме, що неминучий; певний. | '''3.''' розм., рідко. Те саме, що неминучий; певний. | ||
| − | |||
''Погнали його на вірну смерть, скласти свою.. голову (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 15).'' | ''Погнали його на вірну смерть, скласти свою.. голову (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 15).'' | ||
'''4.''' у знач. ім. вірні, них, мн., рел. Про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні. | '''4.''' у знач. ім. вірні, них, мн., рел. Про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні. | ||
| − | |||
''[Прісцілла:] Не можна, друже, нам, християнам, слухати прохання [не ходити на зібрання], бо то ж інакше половина вірних одкинутися мусила б од віри (Леся Українка, II, 1951, 381); | ''[Прісцілла:] Не можна, друже, нам, християнам, слухати прохання [не ходити на зібрання], бо то ж інакше половина вірних одкинутися мусила б од віри (Леся Українка, II, 1951, 381); | ||
На небі, кажуть папи, для вірних, для римо-католиків — самий рай... (Остап Вишня, I, 1956, 456).'' | На небі, кажуть папи, для вірних, для римо-католиків — самий рай... (Остап Вишня, I, 1956, 456).'' | ||
Версія за 22:10, 19 листопада 2015
Вірний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Мет. 81. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Нп. Без вірного друга великая туга. Ном. № 9021. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ном., стр. 290, № 3. Ум. Вірненький, вірнесенький.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВІ́РНИЙ, -а, -е. 1. Який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий. — Усе буде, як кажеш, — промовила вірна, віддана дружина (Марко Вовчок, I, 1955, 364); І я учитимусь як слід, і буду вірним сином найкращої на цілий світ моєї Батьківщини! (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 30);
// Який відзначається відданістю. Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 33); От так маєш! За тридцятилітню вірну службу така заплата (Іван Франко, II, 1950, 102);
// Який незмінно дотримується чого-небудь, не зраджує. Вірна заповітам В. І. Леніна, Комуністична партія Радянського Союзу розглядає будівництво комунізму в нашій країні як своє велике інтернаціональне завдання (Комуніст України, 10, 1966, 9).
Бути (лишатися і т. ін.) вірним собі — лишатися таким, як і завжди; бути незмінним.
Старий генерал, якого сусіди вважали «червоним» і небезпечним, завжди лишався вірним собі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 383).
2. розм., рідко. Те саме, що правильний; правдивий, точний. А шлях наш — вірний, бо це — шлях, до якого рано чи пізно неминуче прийдуть і всі інші країни (Ленін, 33, 1951, 131); — Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді ми поставимо вірний діагноз (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 35).
3. розм., рідко. Те саме, що неминучий; певний. Погнали його на вірну смерть, скласти свою.. голову (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 15).
4. у знач. ім. вірні, них, мн., рел. Про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні. [Прісцілла:] Не можна, друже, нам, християнам, слухати прохання [не ходити на зібрання], бо то ж інакше половина вірних одкинутися мусила б од віри (Леся Українка, II, 1951, 381); На небі, кажуть папи, для вірних, для римо-католиків — самий рай... (Остап Вишня, I, 1956, 456).
Орфографічний словник української мови
ві́рність - іменник жіночого роду
Словник української мови: в 11 тт.
ві́рність - іменник жіночого роду
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Відео
Поезія
Пташеня вже виросло
Пташеня вже виросло, розправляє крилечка,
До небес все тягнеться, проситься в політ,
А в пташихи бідної потерпає серденько –
Страшно відпускать його в цей безмежний світ.
- Мамо, відпусти мене, хочу я до сонечка,
Що так ніжно шле мені теплі промінці.
Відчини вікно мені і відкрий долонечки
Молодих чекає світ – ми його творці.
- Полетиш, синочку мій, ти назустріч сонечку
Що не завжди лагідне, може й обпекти.
Знай тебе чекатиме мамине віконечко,
Як в душі поселиться присмак гіркоти.
- Світ прекрасний, матінко, гіркоти не буде в нім,
Подивись, вже кличе нас вітер перемін
Дай змахнути крилами в небі яснім голубім
За своїми мріями стрімко навздогін.
- Научайся мужності, подолай всі труднощі –
В буревіях з грозами набирайся сил.
Не цурайся щедрості, долучись до мудрості
І зламать не дай комусь дужих своїх крил!!!
(Олена Бондар)
Цікаві факти
- Найдавніший птах, відомий на Землі, це археоптерикс, що жив приблизно 150 мільйонів років тому. Він мав крила, був цілком покритий пір'ям і був розміром з ворона.
- Найбільша кількість жовтків, виявлених в курячому яйці - 9.
- Щоб зварити яйце страуса круто, його треба варити 2 години.
- Королівський альбатрос висиджує яйця 79 днів.
- Саме маленьке в світі пташине яйце - це яйце колібрі, а найбільше - у страуса.
- Курчата, страусенята, каченята і пташенята чайок готові до самостійного життя майже відразу після народження, так як вони вилупилися з яйця з великою кількістю жовтка, а пташенятам сов, дятлів, і більшості дрібних співочих птахів потрібна турбота батьків, щоб вижити.
- Повітряні мішки можуть займати до 1/5 об'єму тіла птиці.
- Нормальна температура тіла птахи зазвичай на 7-8 градусів вища, ніж у людини. Більше 3/4 вдихуваного птахом повітря використовується для охолодження тіла, так як у них немає здатності потіти.
- Серце птиці б'ється з частотою 400 ударів на хвилину, коли вона відпочиває, і понад 1000 ударів на хвилину під час польоту.
- Звичайна ластівка, пролітає в дводюймовий зазор двері на швидкості 56 кілометрів/год
- Сіруватий буревісник - птах-рекордсмен по відстані перельоту. Буревісник пролітає відстань в 40000 миль від Нової Зеландії до північних водах Тихого океану
- Найбільш швидка птах - сапсан, чудовий мисливець, може виявити жертву на відстані півмилі. В ході атаки на жертву сапсан розвиває швидкість до 200 миль на годину. З цієї причини його можливо назвати найбільш швидкою твариною, незважаючи на те, що таку швидкість він розвиває лише під час полювання
- Єдина безкрила птиця називається ківі і мешкає в Новій Зеландії.
- Перелітні качки та гуси часто летять у формі букви V. Кожен птах летить в потоці, який дають крила сусіда, і цей повітряний потік допомагає зберегти енергію.
- Швидкість чайок досягає 160 км на годину.
- Швидкість стрижів, голубів, куликів може досягати 300 км / ч.
- Пінгвіни, страуси і птиці додо (птах додо вже вимер) літати не можуть.
- Колібрі їдять кожні 10 хвилин, щодня поїдаючи нектару в два рази більше їх власної ваги.
- Домашній голуб Шер Амі втратив око та ногу, коли доставляв повідомлення під час першої світової війни. Шер Амі отримав нагороду за відвагу, а ногу йому замінили на протез.
- Єдина відома отруйна птаха - це чубатий пітоуі, що мешкає на Новій Гвінеї. Отрута міститься в його шкірі і пір'ї.
- Американський гриф-індичка допомагає інженерам визначити місце пошкодження підземного трубопроводу. Випливає пальне, що пахне падаллю, якою харчуються ці птахи, і, збираючись у такому місці, птахи показують ремонтникам, де саме слід виробляти лагодження.
Фразеологічний словник української мови
- Жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко); Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький).
