Відмінності між версіями «Жердина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Сучасні словники)
Рядок 10: Рядок 10:
  
 
[http://sum.in.ua/p/2/520/1 . Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520.]
 
[http://sum.in.ua/p/2/520/1 . Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520.]
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
!  Відмінок !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
 +
|-
 +
| НАЗИВНИЙ || жерди́на || жерди́ни
 +
|-
 +
| РОДОВИЙ || Приклад || Приклад
 +
|-
 +
| ДАВАЛЬНИЙ || Приклад || Приклад
 +
|-
 +
| ЗНАХІДНИЙ || Приклад || Приклад
 +
|-
 +
| ОРУДНИЙ || Приклад || Приклад
 +
|-
 +
| МІСЦЕВИЙ || Приклад || Приклад
 +
|-
 +
| КЛИЧНИЙ || Приклад || Приклад
 +
|}
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 20:53, 19 листопада 2015

Словник Бориса Грінчена

Жердина, -ни, ж. = Жердка. Ум. Жердинка.

Сучасні словники

Словник української мови

ЖЕРДИ́НА, и, жін. 1. Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева; ключина Антін Рибка стояв на свому подвір'ї і.. стругав довгу жердину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 430); Іван стояв на передньому краї плота, вправно орудував жердиною й вигукував: — Кермуй, батьку, прямо! (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 6); * У порівняннях. Була і цариця в колі придворних дам, худа й висока, як жердина, з тонкою шиєю (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 316). 2. розм. Те саме, що жердка 1. Наталка потягнула з жердини білий Назарів кожушок, накинула на голову платок (Василь Козаченко, Серце.., 1947, 148).

. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520.

Відмінок ОДНИНА МНОЖИНА
НАЗИВНИЙ жерди́на жерди́ни
РОДОВИЙ Приклад Приклад
ДАВАЛЬНИЙ Приклад Приклад
ЗНАХІДНИЙ Приклад Приклад
ОРУДНИЙ Приклад Приклад
МІСЦЕВИЙ Приклад Приклад
КЛИЧНИЙ Приклад Приклад

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання