Відмінності між версіями «Ледве»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Ле]]
 
[[Категорія:Ле]]
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua  Ледве
+
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БЛА́ГОВІСТ, у, чол., заст. Дзвоніння перед початком церковної відправи, служби. На дзвіниці чатував старий пасічник Чмель, щоб зустріти молодих урочистим благовістом (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 267); Ударив благовіст, і сальви дужі Врочисто гримнули (Любов Забашта, Вибр., 1958, 96); * Образно. Перемога! ..Ще кілька хвилин тому бійці чули золотий благовіст над землею, чули святковий.. гомін народів (Олесь Гончар, I, 1954, 409).
+
ЛЕДВЕ.
Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
+
1. присл. З великими зусиллями, з трудом; насилу (у 1 знач.). А із Криму чоловік Ледве ноги доволік. Воли поздихали, Вози поламались (Тарас Шевченко, II, 1953, 120); Він, ледве стримуючи хвилювання, бачив удалині милий образ дівчини (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 545); Терептій ледве тримався на ногах (Олександр Довженко, І, 1958, 445).
===[http://slovopedia.org.ua " Ледве " ]===
+
2. присл. Майже непомітно або нечутно; слабо. Череп'яний каганчик.. ледве блимав у темному кутку своєю сизою горошиною на кінці гнота (Панас Мирний, IV, 1955, 286); — Сідайте, дочки, — ледве шелестіли старі Демидові вуста (Олександр Довженко, I, 1958, 313); Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (Андрій Головко, II, 1957, 358).
===[http://ukrlit.org/slovnyk Ледве]===
+
3. присл. Зовсім недавно, тільки що. — Та не слухала я її, бо вона молода, ледве шістнадцять минуло (Леся Українка, III, 1952, 470); На смерть засуджено троє. Всі молоді, ледве почали жити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); А на ранок Давид підвівся ледве розвиднілось і зразу ж зібрався йти (Андрій Головко, II, 1957, 181).
  ЛЕ́ДВЕ.
+
4. у знач. част. Навряд. У цій корчмі ледві [ледве] є пиво? (Словник Грінченка); Стаття Франка незвичайно подобалась мені.. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту гнилятину на чисту воду(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 278).  
1. присл. З великими зусиллями, з трудом; насилу (у 1 знач.). А із Криму чоловік Ледве ноги доволік. Воли поздихали, Вози поламались (Шевч., II, 1953, 120); Він, ледве стримуючи хвилювання, бачив удалині милий образ дівчини (Стельмах, На.. землі, 1949, 545); Терентій ледве тримався на ногах (Довж., І, 1958, 445).
+
Ледве не — трохи не; мало не, майже. Брязнуло — наче стріла за стрілою пролетіла, ледве його не скинуло з місця (Марко Вовчок, I, 1955, 328); Вже не міг би він тепер повірити в жодне лихе слово про неї, про її легковажну щедрість у почуттях, про здатність її закохуватись ледве не в кожного стрічного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 105); Ледве дихати див. дихати.
 +
5. у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних речень часу; близький за значенням до як тільки,тільки-но, лише тільки. Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати (Панас Мирний, V, 1955, 309); Ледве хтось поставив грубку, як уже знов стало славно (Леся Українка, V, 1956, 387); Ледве Валя закінчила перев'язувати Миронові ноги, дві баби скромно зайшли в хату (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 185).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 468.
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 +
ЛЕДВЕ
 +
(зі зусиллям) насилу, ледь-ледь, (непомітно) слабо.
 +
Орфографічний словник української мови
 +
 
 +
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
 +
ЛЕДВЕ
 +
 
 +
ле́две 1
 +
прислівник
 +
насилу; слабо; щойно
 +
незмінювана словникова одиниця
 +
 
 +
ле́две 2
 +
сполучник
 +
тільки-но
 +
незмінювана словникова одиниця
 +
 
 +
ле́две 3
 +
частка
 +
навряд
 +
незмінювана словникова одиниця
 +
Словник синонімів
 +
 
 +
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
 +
ЛЕДВЕ
 +
пр., насилу; (чути) ледве-ледве, ледь-ледь, ледве-не-ледве, слабко; (живий) ледь, заледве; (встиг) тільки но; (з ч. не) трохи <що> не, мало <що> не, за малим не <н. ледве не вмер>; СП. як тільки <н. ледве їй минув рік>.
 +
Українсько-російський словник
 +
 
 +
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
 +
ЛЕДВЕ
 +
= ледь
 +
1) нар. еле, едва; чуть (немного); насилу, с большим трудом (с большими усилиями)
 +
2) союз (лишь только) едва
 +
Фразеологічний словник української мови
 +
 
 +
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
 +
ЛЕДВЕ
 +
 
 +
ле́две го́лову підво́дити / підвести́. Бути фізично знесиленим, нездоровим. (Жінка:) Моє найменше (дитя) лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу (підводжу) (Леся Українка).
 +
 
 +
ле́две (ле́две-ле́две) ди́хати. 1. Дуже хворіти, тяжко нездужати. Вона (Уляна) бачила сама, що Івась ледве дише… Надія .. стала застигати, холонути в її серці (Панас Мирний); Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Т. Шевченко); // Бути слабим, безсилим. (Маруся (сідає на камені):) Я втомилась… Я ледве дишу. Сила моя десь дівається (І. Нечуй-Левицький). 2.Причаївшись, не виявляти себе. А я все мовчу та ледве дишу, а вони стукають у двері, аж двері тріщать (І. Нечуй-Левицький).
 +
 
 +
ле́две (ледь, наси́лу) переставля́ти но́ги. 1. Іти дуже повільно (від втоми, хвороби, старості і т. ін.). Сердешний Наумледве ноги переставля (Г. Квітка-Основ’яненко); Обливаючись потом, Іван ледве переставляв ноги (П. Колесник). 2. зі сл. іти, пле́нтатися і под. Дуже повільно. Дошкульний дощ .. січе і січе стомлених і голодних січовиків, що плетуться, ледь переставляючи ноги (І. Цюпа). ле́две (ледь, наси́лу) переступа́ти нога́ми. Ми помітили, що вона ледве переступала ногами з виснаження й розпачу (Л. Смілянський); Галочка увійшла до батька, насилу ногами переступа(Г. Квітка-Основ’яненко).
 +
 
 +
ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т. ін.) но́ги. Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко); Ледь тягавпо світу ноги (Сеспель), не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький); — Тпррру! .. Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький); Ідуть (хлопці) день, ідуть другий .. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко).
 +
 
 +
ле́две (ледь, ті́льки) живи́й (та те́плий). У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше, — тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько (тільки) жива (Б. Грінченко).
 +
 
 +
ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х. З великим напруженням, через силу ходити, рухатися, робити щось (перев. від перевтоми, фізичної слабості, хвороби, сп’яніння і т. ін.). Привели на хутір кільканадцятеро їх (бійців), захоплених у бою, в запечених кров’ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар); Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко); Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський); Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний).
 +
 
 +
ле́две (наси́лу) доволокти́ но́ги. Важко, з великими труднощами та зусиллями добратися куди-небудь. А із Криму чоловікледве ноги доволік (Т. Шевченко).
 +
 
 +
ле́две (наси́лу) душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі у кого, чия. Хто-небудь дуже слабий, кволий, ледве живий. Значить, Ви ще пам’ятаєте, що десь далеко .. живе прихильна до Вас душа. Правда, та душа ледве держиться в тілі (М. Коцюбинський); Вже насилу душа моя (Палажчина) держиться в тілі (І. Нечуй-Левицький).
 +
 
 +
ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти). Не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т. ін.). А так утомилась... Ледве, ледве несу ноги! (Т. Шевченко); — Ху! — зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе(Україна сміється).
 +
 
 +
ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) кого і без додатка. Хто-небудь дуже втомлений, виснажений від роботи, старості, переживань і т. ін. Іде (козак) смутний, невеселий, Ледве несуть ноги (Т. Шевченко); Старий батько з усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає .. Знай бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко); Настала Петрівка. Нимидора насилу одговілась, вже її насилу носили ноги (І. Нечуй-Левицький).
 +
 
 +
ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих). Дуже важко дихати. Залитий по́том, ледве переводячи дух,метався (Юра) в нестямі (М. Кропивницький); Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко); Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець); Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський); Так бігли (хлопці), що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко). ле́две перево́дити ду́ха, діал. (Явдоха (ледве переводячи духа):) А я ж так і казала, що в пасіці його шукаймо… біля діда (Панас Мирний).
 +
 
 +
ле́две со́вати нога́ми (но́ги). 1. Дуже повільно йти. Балабуха, ледве соваючи ногами, посунув до хати (І. Нечуй-Левицький). 2. Бути надзвичайно слабим, кволим від утоми, хвороби, старості і т. ін. Горіли городи, зникали цілі села. Хоч хто й живий зоставсь, то ледве совав ноги… (Леся Українка).
 +
 
 +
ле́две трима́тися ку́пи. 1. Бути ветхим, дуже старим. Сорочка, правда, у нього з червоного ситцю, але вона вже ледве трималася купи (М. Чабанівський). 2. Бути недоладним, недосконалим. Все, що він говорив, ледве трималося купи (З усн.мови).
 +
 
 +
(ле́две (ще ті́льки)) благословля́ло / благослови́ло на світ, безос. Розвиднюється. Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її (Марію), ще тільки благословляло на світ; а коли з-за обрію витикалося сонце, воно заставало її вже в полі (Д. Бедзик); Ось і сьогодні схопився (Твердохліб), ледве на світ благословило. Дні весняні гарячі, сівба тільки-но почалася, тут не до сну (І. Цюпа).
 +
 
 +
ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися (по́котом), не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу(П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).
 +
 
 +
се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т. ін.) не ви́скочить (з груде́й) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь відчуває сильне серцебиття від хвилювання, страху і т. ін. Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить.Господар, сам .. дає.., нікого .. не промине (О. Гончар); Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христинимало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах); (Оленка:) Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький). се́рденько тро́хи з гру́дей не ви́скочить. Яким .. давай рити. А Ольга непритомна, .. а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник).се́рце ла́дне ви́скочити з гру́дей. Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, .. її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт (Ю. Яновський).
 +
 
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
   
 +
ЛЕ́ДВЕ.
 +
1. присл. З великими зусиллями, з трудом; насилу (у 1 знач.). А із Криму чоловік Ледве ноги доволік. Воли поздихали, Вози поламались (Шевч., II, 1953, 120); Він, ледве стримуючи хвилювання, бачив удалині милий образ дівчини (Стельмах, На.. землі, 1949, 545); Терентій ледве тримався на ногах(Довж., І, 1958, 445).
 
2. присл. Майже непомітно або нечутно; слабо. Череп’яний каганчик.. ледве блимав у темному кутку своєю сизою горошиною на кінці гнота (Мирний, IV, 1955, 286); — Сідайте, дочки,— ледве шелестіли старі Демидові вуста (Довж., І, 1958, 313); Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (Головко, II, 1957, 358).
 
2. присл. Майже непомітно або нечутно; слабо. Череп’яний каганчик.. ледве блимав у темному кутку своєю сизою горошиною на кінці гнота (Мирний, IV, 1955, 286); — Сідайте, дочки,— ледве шелестіли старі Демидові вуста (Довж., І, 1958, 313); Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (Головко, II, 1957, 358).
 
3. присл. Зовсім недавно, тільки що. — Та не слухала я її, бо вона молода, ледве шістнадцять минуло (Л. Укр., III, 1952, 470); На смерть засуджено троє. Всі молоді, ледве почали жити (Коцюб., II, 1955, 219); А на ранок Давид підвівся ледве розвиднілось і зразу ж зібрався йти (Головко, II, 1957, 181).
 
3. присл. Зовсім недавно, тільки що. — Та не слухала я її, бо вона молода, ледве шістнадцять минуло (Л. Укр., III, 1952, 470); На смерть засуджено троє. Всі молоді, ледве почали жити (Коцюб., II, 1955, 219); А на ранок Давид підвівся ледве розвиднілось і зразу ж зібрався йти (Головко, II, 1957, 181).
 
4. у знач. част. Навряд. У цій корчмі ледві [ледве] є пиво? (Сл. Гр.); Стаття Франка незвичайно подобалась мені.. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту гнилятину на чисту воду (Коцюб., III, 1956, 278).
 
4. у знач. част. Навряд. У цій корчмі ледві [ледве] є пиво? (Сл. Гр.); Стаття Франка незвичайно подобалась мені.. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту гнилятину на чисту воду (Коцюб., III, 1956, 278).
Ле́две не — трохи не; мало не, майже. Брязнуло — наче стріла за стрілою пролетіла, ледве його не скинуло з місця (Вовчок, І, 1955, 328); Вже не міг би він тепер повірити в жодне лихе слово про неї, про її легковажну щедрість у почуттях, про здатність її закохуватись ледве не в кожного стрічного (Гончар, Тронка, 1963,105); Ледве дихати див. дихати.
+
Ле́две не — трохи не; мало не, майже. Брязнуло — наче стріла за стрілою пролетіла, ледве його не скинуло з місця (Вовчок, І, 1955, 328); Вже не міг би він тепер повірити в жодне лихе слово про неї, про її легковажну щедрість у почуттях, про здатність її закохуватись ледве не в кожного стрічного(Гончар, Тронка, 1963,105); Ледве дихати див. дихати.
5. у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних речень часу; близький за значенням до як тільки, тільки-но, лише тільки. Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати (Мирний, V, 1955, 309); Ледве хтось поставив грубку, як уже знов стало славно (Л. Укр., V, 1956, 387); Ледве Валя закінчила перев’язувати Миронові ноги, дві баби скромно зайшли в хату (Коп., Лейтенанти, 1947, 185).
+
5. у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних речень часу; близький за значенням до як тільки, тільки-но, лише тільки. Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати (Мирний, V, 1955, 309);Ледве хтось поставив грубку, як уже знов стало славно (Л. Укр., V, 1956, 387); Ледве Валя закінчила перев’язувати Миронові ноги, дві баби скромно зайшли в хату (Коп., Лейтенанти, 1947, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 468.  
+
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 468.
 
Ле́две, ле́дві, ле́дво, нар.
 
Ле́две, ле́дві, ле́дво, нар.
1) Едва, чуть, лишь только. Держались ледве на ногах. Котл. Ен. V. 16. Ледве-ледве дише. Шевч. 67. Ледві додому прийшов. Чуб. І. 201. Та напила м ся, ледво стою. Чуб. V. 681. Ледві ми ввійшли, він почті сміятись. МВ. 137.
+
1) Едва, чуть, лишь только. Держались ледве на ногах. Котл. Ен. V. 16. Ледве-ледве дише. Шевч. 67.Ледві додому прийшов. Чуб. І. 201. Та напила м ся, ледво стою. Чуб. V. 681. Ледві ми ввійшли, він почті сміятись. МВ. 137.
 
2) Едва-ли, врядъ-ли. У цій корчмі ледві є пиво? Камен. у. Сьогодня ледві прийде, бо свято. Камен. у. Ледво є він дома. Камен. у. Ледво тямите ви діда, бо були сте малі ще. Камен. у. Ле́дві(о)-не-ле́дві(о). Едва, едва, съ трудомъ. Так упивсь на тій оказії, що ледво-не-ледво додому дійшов. Камен. у. Я ледві-не-ледві забрав, — такі великі. ЗОЮР. І. 229.
 
2) Едва-ли, врядъ-ли. У цій корчмі ледві є пиво? Камен. у. Сьогодня ледві прийде, бо свято. Камен. у. Ледво є він дома. Камен. у. Ледво тямите ви діда, бо були сте малі ще. Камен. у. Ле́дві(о)-не-ле́дві(о). Едва, едва, съ трудомъ. Так упивсь на тій оказії, що ледво-не-ледво додому дійшов. Камен. у. Я ледві-не-ледві забрав, — такі великі. ЗОЮР. І. 229.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 352.  
+
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 352.
 
+
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===
+
 
+
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
+
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
+
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
+
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
+
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk Ледве
+
===[https://uk.glosbe.com/uk  українська-англійська Словник]===
  ]===
+
 
Ледве англійська
 
Ледве англійська
 
переклад та визначення "Ледве", українська-англійська Словник  онлайн
 
переклад та визначення "Ледве", українська-англійська Словник  онлайн
Рядок 73: Рядок 142:
 
opensubtitles2
 
opensubtitles2
 
en But the forest belongs to the state
 
en But the forest belongs to the state
 
+
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===
===[http://slovari.yandex.ru Ледве
+
  ]===
+
 
едва-едва, еле-еле) ледве-ледве, ледь-ледь
 
едва-едва, еле-еле) ледве-ледве, ледь-ледь
 
чуть-чуть (
 
чуть-чуть (
 
+
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Ледве
+
==Ілюстрації==
]===
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]]
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:. ледве jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:. ледве jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Версія за 21:46, 19 листопада 2015

Ледве, ле́дві, ле́дво, нар. 1) Едва, чуть, лишь только. Держались ледве на ногах. Котл. Ен. V. 16. Ледвеледве дише. Шевч. 67. Ледві додому прийшов. Чуб. І. 201. Та напила м ся, ледво стою. Чуб. V. 681. Ледві ми ввійшли, він почті сміятись. МВ. 137. 2) Едва-ли, врядъ-ли. У цій корчмі ледві є пиво? Каменец. у. Сьогодня ледві прийде, бо свято. Каменец. у. Ледво є він дома. Каменец. у. Ледво тямите ви діда, бо були сте малі ще. Каменец. у. Ле́дві(о)-не-ле́дві(о). Едва, едва, съ трудомъ. Так упивсь на тій оказії, що ледвонеледво додому дійшов. Каменец. у. Я ледвінеледві забрав, такі великі. ЗОЮР. І. 229.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛЕДВЕ. 1. присл. З великими зусиллями, з трудом; насилу (у 1 знач.). А із Криму чоловік Ледве ноги доволік. Воли поздихали, Вози поламались (Тарас Шевченко, II, 1953, 120); Він, ледве стримуючи хвилювання, бачив удалині милий образ дівчини (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 545); Терептій ледве тримався на ногах (Олександр Довженко, І, 1958, 445). 2. присл. Майже непомітно або нечутно; слабо. Череп'яний каганчик.. ледве блимав у темному кутку своєю сизою горошиною на кінці гнота (Панас Мирний, IV, 1955, 286); — Сідайте, дочки, — ледве шелестіли старі Демидові вуста (Олександр Довженко, I, 1958, 313); Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (Андрій Головко, II, 1957, 358). 3. присл. Зовсім недавно, тільки що. — Та не слухала я її, бо вона молода, ледве шістнадцять минуло (Леся Українка, III, 1952, 470); На смерть засуджено троє. Всі молоді, ледве почали жити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); А на ранок Давид підвівся ледве розвиднілось і зразу ж зібрався йти (Андрій Головко, II, 1957, 181). 4. у знач. част. Навряд. У цій корчмі ледві [ледве] є пиво? (Словник Грінченка); Стаття Франка незвичайно подобалась мені.. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту гнилятину на чисту воду(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 278).

Ледве не — трохи не; мало не, майже. Брязнуло — наче стріла за стрілою пролетіла, ледве його не скинуло з місця (Марко Вовчок, I, 1955, 328); Вже не міг би він тепер повірити в жодне лихе слово про неї, про її легковажну щедрість у почуттях, про здатність її закохуватись ледве не в кожного стрічного (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 105); Ледве дихати див. дихати.

5. у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних речень часу; близький за значенням до як тільки,тільки-но, лише тільки. Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати (Панас Мирний, V, 1955, 309); Ледве хтось поставив грубку, як уже знов стало славно (Леся Українка, V, 1956, 387); Ледве Валя закінчила перев'язувати Миронові ноги, дві баби скромно зайшли в хату (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 185). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 468.

"Словопедія"

ЛЕДВЕ (зі зусиллям) насилу, ледь-ледь, (непомітно) слабо. Орфографічний словник української мови

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я ЛЕДВЕ

ле́две 1 прислівник насилу; слабо; щойно незмінювана словникова одиниця

ле́две 2 сполучник тільки-но незмінювана словникова одиниця

ле́две 3 частка навряд незмінювана словникова одиниця Словник синонімів

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я ЛЕДВЕ пр., насилу; (чути) ледве-ледве, ледь-ледь, ледве-не-ледве, слабко; (живий) ледь, заледве; (встиг) тільки но; (з ч. не) трохи <що> не, мало <що> не, за малим не <н. ледве не вмер>; СП. як тільки <н. ледве їй минув рік>. Українсько-російський словник

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я ЛЕДВЕ = ледь 1) нар. еле, едва; чуть (немного); насилу, с большим трудом (с большими усилиями) 2) союз (лишь только) едва Фразеологічний словник української мови

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я ЛЕДВЕ

ле́две го́лову підво́дити / підвести́. Бути фізично знесиленим, нездоровим. (Жінка:) Моє найменше (дитя) лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу (підводжу) (Леся Українка).

ле́две (ле́две-ле́две) ди́хати. 1. Дуже хворіти, тяжко нездужати. Вона (Уляна) бачила сама, що Івась ледве дише… Надія .. стала застигати, холонути в її серці (Панас Мирний); Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Т. Шевченко); // Бути слабим, безсилим. (Маруся (сідає на камені):) Я втомилась… Я ледве дишу. Сила моя десь дівається (І. Нечуй-Левицький). 2.Причаївшись, не виявляти себе. А я все мовчу та ледве дишу, а вони стукають у двері, аж двері тріщать (І. Нечуй-Левицький).

ле́две (ледь, наси́лу) переставля́ти но́ги. 1. Іти дуже повільно (від втоми, хвороби, старості і т. ін.). Сердешний Наумледве ноги переставля (Г. Квітка-Основ’яненко); Обливаючись потом, Іван ледве переставляв ноги (П. Колесник). 2. зі сл. іти, пле́нтатися і под. Дуже повільно. Дошкульний дощ .. січе і січе стомлених і голодних січовиків, що плетуться, ледь переставляючи ноги (І. Цюпа). ле́две (ледь, наси́лу) переступа́ти нога́ми. Ми помітили, що вона ледве переступала ногами з виснаження й розпачу (Л. Смілянський); Галочка увійшла до батька, насилу ногами переступа(Г. Квітка-Основ’яненко).

ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т. ін.) но́ги. Дуже повільно ходити, рухатися (через утому, хворобу, старість). Натомлені, голодні й побиті, ледве ноги тягнучи, повернулися ми до табору (В. Козаченко); Ледь тягавпо світу ноги (Сеспель), не підводив низько схиленої голови, не мав сили ні на хвилину розпрощатися з невеселими думами (Ю. Збанацький); — Тпррру! .. Іч, почула свою землю та скоком! — сказав він, здержуючи коняку.— А, не бійсь, у місто ледве ноги волокла (Панас Мирний); Він довго не признавався, що він слабий, насилу волочив ноги, а все-таки ходив на роботу (І. Нечуй-Левицький); Ідуть (хлопці) день, ідуть другий .. Насилу-насилу ноги тягнуть (С. Васильченко).

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й (та те́плий). У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше, — тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько (тільки) жива (Б. Грінченко).

ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х. З великим напруженням, через силу ходити, рухатися, робити щось (перев. від перевтоми, фізичної слабості, хвороби, сп’яніння і т. ін.). Привели на хутір кільканадцятеро їх (бійців), захоплених у бою, в запечених кров’ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар); Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко); Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський); Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний).

ле́две (наси́лу) доволокти́ но́ги. Важко, з великими труднощами та зусиллями добратися куди-небудь. А із Криму чоловікледве ноги доволік (Т. Шевченко).

ле́две (наси́лу) душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі у кого, чия. Хто-небудь дуже слабий, кволий, ледве живий. Значить, Ви ще пам’ятаєте, що десь далеко .. живе прихильна до Вас душа. Правда, та душа ледве держиться в тілі (М. Коцюбинський); Вже насилу душа моя (Палажчина) держиться в тілі (І. Нечуй-Левицький).

ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти). Не мати змоги нормально йти (від старості, втоми, переживань і т. ін.). А так утомилась... Ледве, ледве несу ноги! (Т. Шевченко); — Ху! — зітхнув Іван і поплентався до попаді, ледве ноги несе(Україна сміється).

ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) кого і без додатка. Хто-небудь дуже втомлений, виснажений від роботи, старості, переживань і т. ін. Іде (козак) смутний, невеселий, Ледве несуть ноги (Т. Шевченко); Старий батько з усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає .. Знай бігає, а самого Ледве ноги носять (Т. Шевченко); Настала Петрівка. Нимидора насилу одговілась, вже її насилу носили ноги (І. Нечуй-Левицький).

ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих). Дуже важко дихати. Залитий по́том, ледве переводячи дух,метався (Юра) в нестямі (М. Кропивницький); Двома словами він пояснив, хапаючись, ледве переводячи дух, яке нещастя трапилося з Черняєвою (О. Донченко); Від бігу дівчина ледве переводила подих (С. Чорнобривець); Макар Іванович ледве перевів дух. Тремтячий, блідий, він привітався до доктора, попросив його сісти (М. Коцюбинський); Так бігли (хлопці), що аж ледве дух перевели (Грицько Григоренко). ле́две перево́дити ду́ха, діал. (Явдоха (ледве переводячи духа):) А я ж так і казала, що в пасіці його шукаймо… біля діда (Панас Мирний).

ле́две со́вати нога́ми (но́ги). 1. Дуже повільно йти. Балабуха, ледве соваючи ногами, посунув до хати (І. Нечуй-Левицький). 2. Бути надзвичайно слабим, кволим від утоми, хвороби, старості і т. ін. Горіли городи, зникали цілі села. Хоч хто й живий зоставсь, то ледве совав ноги… (Леся Українка).

ле́две трима́тися ку́пи. 1. Бути ветхим, дуже старим. Сорочка, правда, у нього з червоного ситцю, але вона вже ледве трималася купи (М. Чабанівський). 2. Бути недоладним, недосконалим. Все, що він говорив, ледве трималося купи (З усн.мови).

(ле́две (ще ті́льки)) благословля́ло / благослови́ло на світ, безос. Розвиднюється. Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її (Марію), ще тільки благословляло на світ; а коли з-за обрію витикалося сонце, воно заставало її вже в полі (Д. Бедзик); Ось і сьогодні схопився (Твердохліб), ледве на світ благословило. Дні весняні гарячі, сівба тільки-но почалася, тут не до сну (І. Цюпа).

ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не ло́пнути (не покоти́тися (по́котом), не па́дати і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Весь базар мало не покотився покотом зі сміху (О. Довженко); — І сам мало не падаю від реготу(П. Колесник). ма́ло не поло́пати зо смі́ху (про всіх або багатьох). З дядька Дем’яна в танці злетіла спідниця — мало не полопали зо сміху (Є. Кравченко).

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т. ін.) не ви́скочить (з груде́й) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь відчуває сильне серцебиття від хвилювання, страху і т. ін. Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить.Господар, сам .. дає.., нікого .. не промине (О. Гончар); Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христинимало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах); (Оленка:) Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький). се́рденько тро́хи з гру́дей не ви́скочить. Яким .. давай рити. А Ольга непритомна, .. а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник).се́рце ла́дне ви́скочити з гру́дей. Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, .. її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт (Ю. Яновський).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛЕ́ДВЕ. 1. присл. З великими зусиллями, з трудом; насилу (у 1 знач.). А із Криму чоловік Ледве ноги доволік. Воли поздихали, Вози поламались (Шевч., II, 1953, 120); Він, ледве стримуючи хвилювання, бачив удалині милий образ дівчини (Стельмах, На.. землі, 1949, 545); Терентій ледве тримався на ногах(Довж., І, 1958, 445). 2. присл. Майже непомітно або нечутно; слабо. Череп’яний каганчик.. ледве блимав у темному кутку своєю сизою горошиною на кінці гнота (Мирний, IV, 1955, 286); — Сідайте, дочки,— ледве шелестіли старі Демидові вуста (Довж., І, 1958, 313); Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (Головко, II, 1957, 358). 3. присл. Зовсім недавно, тільки що. — Та не слухала я її, бо вона молода, ледве шістнадцять минуло (Л. Укр., III, 1952, 470); На смерть засуджено троє. Всі молоді, ледве почали жити (Коцюб., II, 1955, 219); А на ранок Давид підвівся ледве розвиднілось і зразу ж зібрався йти (Головко, II, 1957, 181). 4. у знач. част. Навряд. У цій корчмі ледві [ледве] є пиво? (Сл. Гр.); Стаття Франка незвичайно подобалась мені.. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту гнилятину на чисту воду (Коцюб., III, 1956, 278). Ле́две не — трохи не; мало не, майже. Брязнуло — наче стріла за стрілою пролетіла, ледве його не скинуло з місця (Вовчок, І, 1955, 328); Вже не міг би він тепер повірити в жодне лихе слово про неї, про її легковажну щедрість у почуттях, про здатність її закохуватись ледве не в кожного стрічного(Гончар, Тронка, 1963,105); Ледве дихати див. дихати. 5. у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних речень часу; близький за значенням до як тільки, тільки-но, лише тільки. Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати (Мирний, V, 1955, 309);Ледве хтось поставив грубку, як уже знов стало славно (Л. Укр., V, 1956, 387); Ледве Валя закінчила перев’язувати Миронові ноги, дві баби скромно зайшли в хату (Коп., Лейтенанти, 1947, 185). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 468. Ле́две, ле́дві, ле́дво, нар. 1) Едва, чуть, лишь только. Держались ледве на ногах. Котл. Ен. V. 16. Ледве-ледве дише. Шевч. 67.Ледві додому прийшов. Чуб. І. 201. Та напила м ся, ледво стою. Чуб. V. 681. Ледві ми ввійшли, він почті сміятись. МВ. 137. 2) Едва-ли, врядъ-ли. У цій корчмі ледві є пиво? Камен. у. Сьогодня ледві прийде, бо свято. Камен. у. Ледво є він дома. Камен. у. Ледво тямите ви діда, бо були сте малі ще. Камен. у. Ле́дві(о)-не-ле́дві(о). Едва, едва, съ трудомъ. Так упивсь на тій оказії, що ледво-не-ледво додому дійшов. Камен. у. Я ледві-не-ледві забрав, — такі великі. ЗОЮР. І. 229. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 352.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Ледве англійська переклад та визначення "Ледве", українська-англійська Словник онлайн Переклад на англійська: Did you mean: ледве Нам шкода, але у нас немає перекладу для слова Ледве в українська англійська словнику. Будь ласка, подумайте про додавання нового перекладу в Glosbe.

 додати переклад

Подібні фрази в словнику українська англійська. (1) ледве hardly Приклад пропозиції з "Ледве", памяті перекладів add example uk Я ледве розумів його. Administratorus en I could hardly understand him. uk Нам ледве вистачає часу, щоб з'їсти сніданок. Administratorus en We hardly have time to eat breakfast. uk Ледве- ледве його умовила opensubtitles2 en They' re not taking this well uk Вона ледве говорить японською. Administratorus en She can hardly speak Japanese. uk Я ледве не збожеволіла з переляку. Administratorus en I went almost crazy with fear. uk Її ледве не збило авто. Administratorus en She was almost knocked down by a car. uk Її ледве не переїхала вантажівка. Administratorus en She was very nearly run over by a truck. uk Він ледве не втопився. Administratorus en He was almost drowned. uk ходімо Люцифер.Роуз? та ні, це неможливо. я ледве тримаюся що б не напитися opensubtitles2 en come on, luther. rose? nah, couldn' t be. i' m so backed up i' m literally cockeyed uk Усі разом вони утворюють ледве вісім відсотків від світового океану, але в них міститься більшість усього морського життя opensubtitles2 en All together they constitute a mere eight percent of the world' s oceans but they contain the vast majority of it' s marine life uk Та нагорі все державне.А в Меленянах ледве на таку ручку знайдеш opensubtitles2 en But the forest belongs to the state

ЯНДЕКС словари

едва-едва, еле-еле) ледве-ледве, ледь-ледь чуть-чуть (

Словари и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

Щавидуб.jpg Богатирі.jpg Котигорошко.jpg

Ілюстрації

x140px