Відмінності між версіями «Убути»
(Створена сторінка: '''Убути. '''См. '''Убувати. ''' Категорія:Уб) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Убути. '''См. '''Убувати. ''' | '''Убути. '''См. '''Убувати. ''' | ||
[[Категорія:Уб]] | [[Категорія:Уб]] | ||
| + | |} | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | БУВАТИ 1, ає, недок., УБУТИ, убуде; мин. ч. убув, ула, уло; док. Зменшуватися в кількості, об'ємі, ступені вияву. — Я хочу, щоб у мене була повна гладишечка грошей і щоб цілий рік вони не убували, скільки б я їх не брав (Україна сміється, I, 1960, 111); Тож, коли б цілість всесвітня з вогняних складалася тілець; То чи вони прибували б чисельно, чи то убували, Чи відміняли свій лад і стосунки, чи то зберігали, — Все надаремне: вогонь би незмінно вогнем залишався (Микола Зеров, Вибр., 1966, 144); Може, тому й не убуває сили в Дунаї, що він вічно рухливий, що він завжди в боротьбі! (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 250); — Ну, сьогодні снігу убуде! — обізвався знову Кирило.. — Іч, як драгліти став, — так водою і взявся! (Панас Мирний, III, 1954, 68); — Нехай побесідують люде, Досхочу медку поїдять, У мене його не убуде... (Іван Манжура, Тв., 1955, 40); | ||
| + | // Знижуватися в рівні, спадати (про воду в річці, водоймищі). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 361. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дитятко.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Научу обуваться и братца.jpg|x140px]] | ||
Поточна версія на 12:57, 19 листопада 2015
Убути. См. Убувати. |}
Сучасні словники
БУВАТИ 1, ає, недок., УБУТИ, убуде; мин. ч. убув, ула, уло; док. Зменшуватися в кількості, об'ємі, ступені вияву. — Я хочу, щоб у мене була повна гладишечка грошей і щоб цілий рік вони не убували, скільки б я їх не брав (Україна сміється, I, 1960, 111); Тож, коли б цілість всесвітня з вогняних складалася тілець; То чи вони прибували б чисельно, чи то убували, Чи відміняли свій лад і стосунки, чи то зберігали, — Все надаремне: вогонь би незмінно вогнем залишався (Микола Зеров, Вибр., 1966, 144); Може, тому й не убуває сили в Дунаї, що він вічно рухливий, що він завжди в боротьбі! (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 250); — Ну, сьогодні снігу убуде! — обізвався знову Кирило.. — Іч, як драгліти став, — так водою і взявся! (Панас Мирний, III, 1954, 68); — Нехай побесідують люде, Досхочу медку поїдять, У мене його не убуде... (Іван Манжура, Тв., 1955, 40); // Знижуватися в рівні, спадати (про воду в річці, водоймищі). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 361.
Ілюстрації
|
|
