Відмінності між версіями «Небагатий»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/nebaghatyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | НЕБАГА́ТИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Який не має багатства, не володіє великими матеріальними засобами, зі скромними достатками; бідний. І стане купою на купі Смердячий гній — і все те, все Потроху вітер рознесе, А [ми] помолимося богу І небагатії, невбогі (Тарас Шевченко, II, 1963, 416); — Де сини? — спитав Борковський, — увійшовши в двір до небагатого селянина Чижа (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 95); | ||
+ | // В якому багато бідних людей. З далеких небагатих сіл поприходили на роботу дівчата та хлопці на цілий тиждень (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36). | ||
+ | 2. З бідним опорядженням, обладнанням і т. ін.; нерозкішний. За тартаком небагата панська оселя, а проти неї костьол убогий, старий, без бані (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392). | ||
+ | ♦ На розум небагатий хто — хто-небудь розумово обмежений, нерозумний. — Ой, — каже [Голота]. — татарине, ой, .. бородатий! Либонь же ти на розум небагатий: Ще ти козака у руки не взяв, А вже за його й гроші пощитав [порахував] (Українські народні думи.., 1955, 6). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 245. | ||
+ | |||
+ | ===[http://synonyms_uk.enacademic.com/4422/%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 Словник синонімів української мови]=== | ||
+ | небагатий | ||
+ | 1) (про людину — зі скромними достатками), біднуватий, маломаєтний; незаможний, незабезпечений (який не має достатніх засобів існування) | ||
+ | — Пор. бідний 1) | ||
+ | 2) (належний / властивий небагатим людям), незаможний, біднуватий; незабезпечений (з відсутністю достатніх засобів існування); скромний (без претензій на багатство, розкіш тощо) | ||
+ | — Пор. бідний 2) | ||
+ | |||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 12:44, 19 листопада 2015
Небагатий, -а, -е. Небогатый, бѣдный. На розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав. ЗОЮР. І. 17.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕБАГА́ТИЙ, а, е. 1. Який не має багатства, не володіє великими матеріальними засобами, зі скромними достатками; бідний. І стане купою на купі Смердячий гній — і все те, все Потроху вітер рознесе, А [ми] помолимося богу І небагатії, невбогі (Тарас Шевченко, II, 1963, 416); — Де сини? — спитав Борковський, — увійшовши в двір до небагатого селянина Чижа (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 95); // В якому багато бідних людей. З далеких небагатих сіл поприходили на роботу дівчата та хлопці на цілий тиждень (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36). 2. З бідним опорядженням, обладнанням і т. ін.; нерозкішний. За тартаком небагата панська оселя, а проти неї костьол убогий, старий, без бані (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392). ♦ На розум небагатий хто — хто-небудь розумово обмежений, нерозумний. — Ой, — каже [Голота]. — татарине, ой, .. бородатий! Либонь же ти на розум небагатий: Ще ти козака у руки не взяв, А вже за його й гроші пощитав [порахував] (Українські народні думи.., 1955, 6). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 245.
Словник синонімів української мови
небагатий 1) (про людину — зі скромними достатками), біднуватий, маломаєтний; незаможний, незабезпечений (який не має достатніх засобів існування) — Пор. бідний 1) 2) (належний / властивий небагатим людям), незаможний, біднуватий; незабезпечений (з відсутністю достатніх засобів існування); скромний (без претензій на багатство, розкіш тощо) — Пор. бідний 2)