Відмінності між версіями «Гілляка»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
ГІЛЛЯ́КА, и, жін., розм. Те саме, що гілля. Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Дужі гілляки в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Павло Тичина, I, 1957, 240). | ГІЛЛЯ́КА, и, жін., розм. Те саме, що гілля. Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Дужі гілляки в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Павло Тичина, I, 1957, 240). | ||
♦ На гілляку [почепитися] — повіситися. [Юхим:] Як з таким батьком, то краще на гілляку! (Марко Кропивницький, II, 1958, 45). | ♦ На гілляку [почепитися] — повіситися. [Юхим:] Як з таким батьком, то краще на гілляку! (Марко Кропивницький, II, 1958, 45). | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53395/356987.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| + | пови́снути на гілля́ці (на вербі́). 1. Заподіяти собі смерть; повіситися. (Домаха:) Коли б одна була, може б у річку кинулася або повисла на гілляці; а тепер мушу жити, хоч важко..! (М. Кропивницький); Коли б повиснув на вербі котрийсь з Мартинчуків чи Загайчиків, то й дитина вказала б пальцем на Аркадія як морального призвідцю злочину (Ірина Вільде). 2. Бути страченим через повішення. — А ти забула, що я давно на смерть вирокований (приречений), що коли б упіймали зараз, то вже завтра, може, повис би на гілляці (В. Гжицький). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 11:19, 19 листопада 2015
Гілляка, -ки, ж. Вѣтвь, большая вѣтвь. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6007.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГІЛЛЯ́КА, и, жін., розм. Те саме, що гілля. Заревіла престрашенна буря,.. гілляки тріщать, ламаються, падають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Дужі гілляки в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Павло Тичина, I, 1957, 240). ♦ На гілляку [почепитися] — повіситися. [Юхим:] Як з таким батьком, то краще на гілляку! (Марко Кропивницький, II, 1958, 45).
Фразеологічний словник української мови
пови́снути на гілля́ці (на вербі́). 1. Заподіяти собі смерть; повіситися. (Домаха:) Коли б одна була, може б у річку кинулася або повисла на гілляці; а тепер мушу жити, хоч важко..! (М. Кропивницький); Коли б повиснув на вербі котрийсь з Мартинчуків чи Загайчиків, то й дитина вказала б пальцем на Аркадія як морального призвідцю злочину (Ірина Вільде). 2. Бути страченим через повішення. — А ти забула, що я давно на смерть вирокований (приречений), що коли б упіймали зараз, то вже завтра, може, повис би на гілляці (В. Гжицький).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 69.
