Відмінності між версіями «Невірник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Невірник, -ка, '''''м. ''Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. '''Невірниченько. '''''Ой ти, невірнийневірн...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Невірник, -ка, '''''м. ''Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. '''Невірниченько. '''''Ой ти, невірнийневірниченько, не віриш мені й мому личеньку. ''Чуб. V. 683. | '''Невірник, -ка, '''''м. ''Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. '''Невірниченько. '''''Ой ти, невірнийневірниченько, не віриш мені й мому личеньку. ''Чуб. V. 683. | ||
[[Категорія:Не]] | [[Категорія:Не]] | ||
+ | |||
+ | ''''''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA Словник укрліт.org] | ||
+ | |||
+ | НЕВІ́РНИК, а, ч. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках з ким-небудь чоловік. У високій Шебелині білий сніжок тане, Не знаєш ти, невірнику, що з тобов ся стане (Коломийки, 1969, 195); // розм. Той, хто не визнає існування бога, не вірує в нього; безбожник. Біля столу стояв голова невірників, а з ним комсомолець Васько (Панч, II, 1956, 91). |
Поточна версія на 09:55, 19 листопада 2015
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. Невірниченько. Ой ти, невірнийневірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683.
НЕВІ́РНИК, а, ч. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках з ким-небудь чоловік. У високій Шебелині білий сніжок тане, Не знаєш ти, невірнику, що з тобов ся стане (Коломийки, 1969, 195); // розм. Той, хто не визнає існування бога, не вірує в нього; безбожник. Біля столу стояв голова невірників, а з ним комсомолець Васько (Панч, II, 1956, 91).