Відмінності між версіями «Форс»
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158). | ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158). | ||
+ | |||
+ | ==Притча== | ||
+ | ===[http://pritchi.castle.by/ras-8-363.html]=== | ||
+ | Охотник-хвастун | ||
+ | |||
+ | Ходил по тайге охотник-хвастун. Идёт, всех задевает, над кем-то посмеётся, перед кем-то похвастает: | ||
+ | — И умный я, и красивый я, всё я умею делать! | ||
+ | Так расхвастался, что даже запел: | ||
+ | Хорошо я охочусь! Ехо-е! | ||
+ | Речку перешагну! Ехо-е! | ||
+ | Звездочку поймаю! Хорошо! | ||
+ | Солнце закрою! Рукою! | ||
+ | Разошёлся, никого не замечает, не видит. | ||
+ | — Ух-ху, ух-ху! Сколько живу, ни разу не видела нигде такого хвастуна! | ||
+ | Поглядел, а на толстом дереве сидит сама мудрая Умкэ-сова и смотрит на охотника. | ||
+ | — Эй, старая Умкэ, хоть ты и мудра, но я, однако, умней буду! Посмотри, какая у меня голова, ух! А сколько волос на ней — видно, мыслей много! Да? | ||
+ | — Ух-хе-хе! Насмешил ты меня! Глупая твоя голова. Делом надо заниматься, а ты болтаешь попусту! Пока лето-дюгани, надо о зиме-тугэни подумать! Птицы вон на гнёздах сидят, о потомстве думают, а ты? Эх ты, «охотник»! | ||
+ | — Однако, какое это дело — на гнёздах сидеть? Сиди да мечтай! | ||
+ | — Уф-уф, ты попробуй, а мы посмотрим! | ||
+ | Сел на гнездо хвастливый охотник. | ||
+ | Стали его днём оводы-иргакта кусать, а ночью комары-нанмакта донимать. То дождь мочит его, то жара стоит. Пить, есть хочется, а с гнезда-то не слезть, засмеёт его лесной народ. | ||
+ | Сидел, сидел охотник, не выдержал, кричит: | ||
+ | — Эй, матушка мудрая Умкэ! Видно, глуп я, как пень сухой! Беру свои слова назад! Всякое дело тяжёлое, однако! | ||
+ | С тех пор перестал хвастаться охотник. Всякому делу нужно и терпение, и умение. | ||
+ | |||
+ | источник: Лидия Тарская.Книга | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" |
Версія за 01:07, 17 листопада 2015
Форс, -су, м. = Бута. Фр. (Желех)
Зміст
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФОРС, у, чол., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні... Можна й без форсу не гірше діло робити.., (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); — А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Іван Драч, Іду.., 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький обереш губить лоск і форс, І чує він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Микола Бажан, Вибр., 1940, 158).
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
род. п. -у, м., также форса ж. "сила, высокомерие, чванство", форсить (Лесков). Из франц. fоrсе "сила", откуда и нем. forsch "лихой, молодцеватый" (подробности см. у Гамильшега (ЕW 430), Клюге-Гетце (170)).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158).
Притча
[1]
Охотник-хвастун
Ходил по тайге охотник-хвастун. Идёт, всех задевает, над кем-то посмеётся, перед кем-то похвастает: — И умный я, и красивый я, всё я умею делать! Так расхвастался, что даже запел: Хорошо я охочусь! Ехо-е! Речку перешагну! Ехо-е! Звездочку поймаю! Хорошо! Солнце закрою! Рукою! Разошёлся, никого не замечает, не видит. — Ух-ху, ух-ху! Сколько живу, ни разу не видела нигде такого хвастуна! Поглядел, а на толстом дереве сидит сама мудрая Умкэ-сова и смотрит на охотника. — Эй, старая Умкэ, хоть ты и мудра, но я, однако, умней буду! Посмотри, какая у меня голова, ух! А сколько волос на ней — видно, мыслей много! Да? — Ух-хе-хе! Насмешил ты меня! Глупая твоя голова. Делом надо заниматься, а ты болтаешь попусту! Пока лето-дюгани, надо о зиме-тугэни подумать! Птицы вон на гнёздах сидят, о потомстве думают, а ты? Эх ты, «охотник»! — Однако, какое это дело — на гнёздах сидеть? Сиди да мечтай! — Уф-уф, ты попробуй, а мы посмотрим! Сел на гнездо хвастливый охотник. Стали его днём оводы-иргакта кусать, а ночью комары-нанмакта донимать. То дождь мочит его, то жара стоит. Пить, есть хочется, а с гнезда-то не слезть, засмеёт его лесной народ. Сидел, сидел охотник, не выдержал, кричит: — Эй, матушка мудрая Умкэ! Видно, глуп я, как пень сухой! Беру свои слова назад! Всякое дело тяжёлое, однако! С тех пор перестал хвастаться охотник. Всякому делу нужно и терпение, и умение.
источник: Лидия Тарская.Книга
![]() |
![]() |
![]() |