Відмінності між версіями «Форс»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Форс, -су, '''''м. ''= '''Бута. '''Фр. (Желех | + | '''Форс, -су, '''''м. ''= '''Бута. '''Фр. (Желех) |
| − | + | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO] | |
| − | + | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| − | ===[http:// | + | ФОРС, у, чол., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні... Можна й без форсу не гірше діло робити.., (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); — А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Іван Драч, Іду.., 1970, 72); |
| + | // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький обереш губить лоск і форс, І чує він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Микола Бажан, Вибр., 1940, 158). | ||
| + | ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ||
| + | род. п. -у, м., также форса ж. "сила, высокомерие, чванство", форсить (Лесков). Из франц. fоrсе "сила", откуда и нем. forsch "лихой, молодцеватый" (подробности см. у Гамильшега (ЕW 430), Клюге-Гетце (170)). | ||
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| − | + | ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // | + | |
| − | + | ||
| − | Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158). | + | |
| − | + | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
Версія за 00:57, 17 листопада 2015
Форс, -су, м. = Бута. Фр. (Желех) СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФОРС, у, чол., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні... Можна й без форсу не гірше діло робити.., (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); — А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Іван Драч, Іду.., 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький обереш губить лоск і форс, І чує він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Микола Бажан, Вибр., 1940, 158).
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
род. п. -у, м., также форса ж. "сила, высокомерие, чванство", форсить (Лесков). Из франц. fоrсе "сила", откуда и нем. forsch "лихой, молодцеватый" (подробности см. у Гамильшега (ЕW 430), Клюге-Гетце (170)).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); —А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72); // Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158).
|
|
 |
