Відмінності між версіями «Наїсти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Наїсти, -ся. '''См. '''Наїдати, -ся. ''' Категорія:На)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Наїсти, -ся. '''См. '''Наїдати, -ся. '''
 
'''Наїсти, -ся. '''См. '''Наїдати, -ся. '''
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===   
 +
НАЇ́СТИ див. наїда́ти.
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 96.
 +
Наї́сти, ся. См. Наїдати, ся.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 490.
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 +
НАЇСТИ
 +
 +
наї́сти
 +
дієслово доконаного виду
 +
НАЇСТИ
 +
 +
наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо. Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Наїсти.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Наїсти1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Наїсти2.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 +
 +
 +
 +
 +
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]

Версія за 17:46, 10 листопада 2015

Наїсти, -ся. См. Наїдати, -ся.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАЇ́СТИ див. наїда́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 96. Наї́сти, ся. См. Наїдати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 490.

"Словопедія"

НАЇСТИ

наї́сти дієслово доконаного виду НАЇСТИ

наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо. Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).

Ілюстрації

Наїсти.jpg Наїсти1.jpg Наїсти2.jpg