|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Дірка, -ки, '''''ж. ''Дырка. ''Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. ''Ном. № 9909. Ум. '''Дірочка. '''Мет. 298. ''Без мене і дірочки малої нікому затулить. ''Ном. | | '''Дірка, -ки, '''''ж. ''Дырка. ''Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. ''Ном. № 9909. Ум. '''Дірочка. '''Мет. 298. ''Без мене і дірочки малої нікому затулить. ''Ном. |
| | [[Категорія:Ді]] | | [[Категорія:Ді]] |
| − | =Тлумачення=
| |
| − | ДІ́РКА, и, жін. Те саме, що діра 1. Дим ішов просто на хату й виходив у дірку, прорубану в стелі (Нечуй-Левицький, II. 1956, 392); Руда шапка не прикривала гаразд розкудланого волосся, і воно лізло з-під шапки та крізь дірки в шапці (Михайло Коцюбинський, 1. 1955, 34); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22); * Образно. Намножилося народу — діватися вже йому нікуди. — Хай множиться — знайдемо дірки! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 30).
| |
| − | ♦ Дірка з бублика — пусте місце, ніщо. Взяв з бублика дірку!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 157); Латати (залатати) дірку (дірки) — те саме, що Латати (залатати) діру (діри) (див. діра). — Хіба я не знаю, що й ви бідуєте.. Що з того, що ви заробляєте, коли тими грішми не знати, яку дірку залатати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 42); Зачитати до дірок — порвати, пошарпати, читаючи щось багато разів. — Знаєте, — даси кому газетку — зачитують до дірок. Незручно, коли газета неохайна (Остап Вишня, I, 1956, 322); Сама тобі дірка — про дуже рвану одежу. І кожушок був теж ораненький та задубілий, а проте пальтишко [пальтечко] ще гірше. Сама тобі дірка (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 4).
| |
| − |
| |
| − | =Джерела=
| |
| − | ==Тлумачний словник української мови==
| |
| − | http://sum.in.ua
| |
Версія за 14:00, 9 листопада 2015
Дірка, -ки, ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9909. Ум. Дірочка. Мет. 298. Без мене і дірочки малої нікому затулить. Ном.
