Відмінності між версіями «Теплий»

Версія за 01:46, 7 листопада 2015

Теплий, -а, -е. Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. Теплий Олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74. Ум. Тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Який має досить високу температуру; середній між гарячим і холодним. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (Нечуй-Левицький, III, 1956, 377); Вода чиста-чиста та ніби аж срібна. І така тепла, як купіль (Степан Васильченко, III, 1960, 167); Був теплий дощ, в траві стоїть вода (Максим Рильський, III, 1961, 183); // Який дає тепло, є джерелом тепла. А осіннє, ледве тепле сонечко.. кине скупим снопочком — і знов сховається у сірість бездонну (Гнат Хоткевич, II, 1966, 267); Весна пройшла веселий Крим, Пройшла Одесу й Миколаїв, Промінням теплим, золотим у древній Київ заглядає (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 27); // Який має тепло, властиве живому організму. Зоня лягла коло Юзі, поклала її голову собі на плече, обняла голими руками її худеньку постать і пригорнула до свого теплого, повного здоров'ям тіла (Леся Українка, III, 1952, 659); Денис взяв його [ворона] за теплі, але вже холодніючі лапки і.. став шукати місця, куди поцілила дробинка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 139); // З досить високою температурою повітря. День був ясний, сонячний та теплий (Нечуй-Левицький, II, 1956, 183); Осінь тепла. Коли б посіяти жито, ще б встигло зійти і закущитися (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 179); // З високою середньорічною температурою повітря. Дитячий вік (до 7 літ) пройшов у м. Вінниці, а відтак довелося жити то на селі, то знову у місті, все на тім же, багатім природою, теплім, прекраснім Поділлі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 286).

Теплий Олексій (Олекса), церк. — назва християнського свята, період відлиги. На теплого Олекси (17 березіля) щука-риба лід хвостом розбиває (Номис, 1864, № 416); Двічі на год були ярмарки у тій слободі: одна об теплому Олексію [на теплого Олексія], а друга об перших Парасках [на перші Параски] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 470); Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197); Теплі краї (країни) — південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи; вирій. Життя утікало з степів та лісів; ховалося по людських оселях та по теплих краях (Панас Мирний, III, 1954, 255); Налетіли птахи з теплих країв, заспівали й защебетали (Марко Вовчок, І, 1955, 316). 

♦ Тільки (ледве) живий та теплий — у дуже тяжкому фізичному стані. Біда тая зовсім його скрутила.. Занедужав тяжче, гірше — тільки живий та теплий (Марко Вовчок, I, 1955, 248); Роздратували її [Саньку] якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали, вже і лице було посиніло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 155). 2. Який добре захищає від холоду, зігріває. Як же по такому холодові іти в город? У неї ні одежі теплої, ні взуття як слід (Панас Мирний, III, 1954, 22); А неня вже постіль постелила, теплий ліжничок приготовила — і спиться так солодко-солодко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 104); Ліс і вітер. Ніч зимова.. В лісі йде маленький Вова в теплій шубі хутряній (Володимир Сосюра, II, 1958, 44). 3. Який добре зберігає тепло, наповнений теплом (про приміщення). — Тяжко, Катре, умирати В чужій теплій хаті! (Тарас Шевченко, I, 1963, 320); Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі.. Добре тому, хто тепер дома, в теплій господі! (Панас Мирний, III, 1954, 11); Із звичайної невипаленої глини можна збудувати будинок сухий, теплий і довговічний, нічим не гірший від цегляного (Комуніст України, 5, 1958, 13). 4. перен. Який виражає доброзичливе ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. Чи хто скаже ж мені тепле слово коли, Чи діждусь я хоч трошечки згляду..? (Павло Грабовський, I, 1959, 362); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа — перший привіт з рідного краю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 184); // Який відзначається внутрішньою теплотою; щиросердний, душевний. Шевченка зворушила й розхвилювала така тепла зустріч і те, що вперше після нестерпно важкої подорожі і огидного каземату він нарешті знов опинився в затишній кімнаті, серед земляків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 43); // Перейнятий добрим, любовним ставленням до когось; дружній. Дорогий пане Володимире! Я досі під враженням Вашої гостинності і теплих відносин до мене (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 324); В кожній людині мусить бути якесь тепле почуття (Володимир Самійленко, II, 1958, 306); Як завжди, був він [лист] повний теплої турботи за бідного вигнанця (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 482); // Відвертий, щирий. Зустріч і прийом у Синявіна та загальний настрій Саїда ніяк не сприяли теплій розмові (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 58); // Який виражає душевну теплоту. Тепер до вікна припадає вона. Довго стоїть лагідна, усміхнена, теплим поглядом проводить сина (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 4). 5. перен. Приємний для зору, слуху і т. ін.; м'який (у 3 знач.). Тепле.. світло виповнило хату, і глянула у вікна широка блакить неба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); Шумить заводів теплим передзвоном Нова, жива, весела Білорусь! (Максим Рильський, III, 1961, 285); Де щока твоя гаряча, теплий голос і коса? (Володимир Сосюра, II, 1958, 77). ♦ Тепла компанія див. компанія; Тепле місце див. місце.

Фразеологічний словник української мови

ласка́ве (те́пле) сло́во. Доброзичливе, прихильне висловлення з пестливими словами або приємна розмова. — Уже років з п’ять він (кінь) йому служить і пильно, і вірно, не знаючи за оту працю розкоші, і хоч чував було слово ласкаве та тепле, а тепле слово — більше за ласощі варте (М. Старицький).

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й (та те́плий). У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше, — тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько (тільки) жива (Б. Грінченко).

те́пле мі́сце, ірон. Порівняно легка або вигідна робота. Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний); Вже другий рік десь їздить (Варка), теплого місця шукає (Є. Кравченко); — Не можу ж я.. стати їхнім ворогом, або ж у мене є і тепле місце, і старі батьки (М. Стельмах); (Терешко:) А Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації влаштувався (М. Зарудний); (Дід Влас:) Байда-зайда. Сьогодні, Петре, він тут, а завтра повіявся шукати собі теплішого місця (Д. Бедзик). тепле́ньке мі́сце. Подбала (Лукія) про свого синочка: при конторі влаштовує. Хіба ж не тепленьке місце? (О. Гончар); // Вигідна посада. те́пле місте́чко. Знять хотіли Зайця З теплого містечка (В. Іванович).

те́пле слівце́, ірон. Груба, дошкульна лайка. Гауптман з неприхованою досадою обвів поглядом гостей. Гаразд, він теж скаже їм тепле слівце (Ю. Бедзик).

ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося від кого—чого, жарт. Хтось несподівано, безслідно зник, щось зникло. Від зайця тільки тепле місце лишилося. В чоловіка одразу затерпла душа (М. Стельмах); Чужі руки хазяйнували в батьківському домі. Тільки місце тепле лишилось від коштовних скульптур (Ю. Збанацький). ті́льки мі́сце те́пле чиє. Яків спав у другій хаті, а Йосипа… тільки місце його тепле! (Панас Мирний).