Відмінності між версіями «Руда»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Руда, -ди, '''''ж. ''1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. ''Руда не вода. ''Ном. № 1283. ''Кин...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Руда, -ди, '''''ж. ''1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. ''Руда не вода. ''Ном. № 1283. ''Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. ''Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.  
 
'''Руда, -ди, '''''ж. ''1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. ''Руда не вода. ''Ном. № 1283. ''Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. ''Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.  
 
[[Категорія:Ру]]
 
[[Категорія:Ру]]
 +
 +
==Академічний тлумачний словник==
 +
РУДА, и, жін.
 +
1. Гірська порода або мінеральне утворення, що містить у собі метали та їх сполуки. Особливо багате рудами дно Азовського моря (Знання та праця, 3, 1966, 5); Руди утворилися в результаті поступового осідання і розчинення на дні стародавніх морів мінералів заліза і кварцу (Наука і життя, 10, 1962, 22); Руду й вугілля дав Донбас, А Білорусь — ліси для нас (Андрій Малишко, II, 1948, 6).
 +
▲ Поліметалеві руди див. поліметалевий; Поліметалічні руди див. поліметалічний.
 +
2. діал. Іржаве багно, болото. Прості вербівчани-пішоходи знали безліч стежок через поля, луги, руди, що вели навпростець (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 166).
 +
 +
==Словник української мови==
 +
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. Руда — не вода. Ном. № 1283. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:87674687.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8754747674687.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7667a8.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5437ше2a8.jpg|x140px]]
 +
 +
==Відео==
 +
{{#ev:youtube|GO9sFu2P1bc}}
 +
|}

Поточна версія на 20:36, 3 листопада 2015

Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. Руда не вода. Ном. № 1283. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.

Академічний тлумачний словник

РУДА, и, жін. 1. Гірська порода або мінеральне утворення, що містить у собі метали та їх сполуки. Особливо багате рудами дно Азовського моря (Знання та праця, 3, 1966, 5); Руди утворилися в результаті поступового осідання і розчинення на дні стародавніх морів мінералів заліза і кварцу (Наука і життя, 10, 1962, 22); Руду й вугілля дав Донбас, А Білорусь — ліси для нас (Андрій Малишко, II, 1948, 6). ▲ Поліметалеві руди див. поліметалевий; Поліметалічні руди див. поліметалічний. 2. діал. Іржаве багно, болото. Прості вербівчани-пішоходи знали безліч стежок через поля, луги, руди, що вели навпростець (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 166).

Словник української мови

Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. Руда — не вода. Ном. № 1283. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.


Ілюстрації

87674687.jpg 8754747674687.jpg 7667a8.jpg 5437ше2a8.jpg

Відео