Відмінності між версіями «Хлопець»

Поточна версія на 19:50, 3 листопада 2015

Хлопець, -пця, м. 1) Мальчикъ. П’ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці. МВ. І. 9. 2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. КС. 1887. VIII. 767. З Богом не з хлопцем жартувати. Ном. Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак. Котл. Ен. І. 5. Дівчата ж із хлопцями начали гулять. Рудч. Ск. II. 157. У ліс, хлопці! Шевч. 173. Хлопціриболовці, удалі молодці, ви закиньте сітку через синє море. Чуб. V. 28. 3) Ученикъ у ремесленника. Вас. 210. 4) мн. Хло́пці. Родъ пантомимы съ куклами и музыкой; устраивается дѣвушками на рождественскихъ святкахъ. О. 1862. IV. 87. 5) Подпорка въ дышлѣ у воловьяго воза. 6) Штативъ, подставка для веретена въ видѣ четырехугольной рамки, когда съ веретена сматываютъ на клубокъ нитки. Ум. Хло́пчик, хло́пчичок. В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка. Рудч. Ск. ІІ. 67. См. Хлоню.

Академічний тлумачний словник

ХЛО́ПЕЦЬ, пця, чол. 1. Дитина або підліток чоловічої статі. Учні, хлопці й дівчата, восьмого й дев'ятого класів стояли за партами й дивились у вікна (Олександр Довженко, І, 1958, 297); Хлопець ріс крикливий і запальний. Як приходив час годування — кричав, як на пуп (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 524); // Те саме, що син. Балашиха послала найстаршого хлопця в шинок по горілку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 319); Трегубові діти на кір слабі та хлопець Рашевської на скарлатину (Леся Українка, V, 1956, 29); Там п'яний батько.., прийшовши із шинку, що єсть сили лупить по голові свого хлопця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 437); // Молодий чоловік, юнак, парубок. Не йде дівка до церкви богу молиться, а йде на хлопців дивиться (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 213); Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 27); Вранці Ярему вінчали; А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Тарас Шевченко, I, 1963, 129). Під хлопця стригтися (постригтися) — постригтися, як молодий чоловік, юнак (про жінок). Була вона ще зовсім молода, висока, міцно, але приємно збудована, мала лукаво вигнуті уста і різнобарвні очі, стриглася під хлопця (Павло Загребельний, Диво, 1978, 13). 2. перев. мн. Уживається як назва чоловіків (здебільшого при звертанні). Микола подумав, встав, покликав Кавуна і вербівських бурлак надвір і нишком промовив: — Знаєте що, хлопці? Давайте провчимо вражого пана, щоб не квапився ганяться за бурлаками! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 201); — Якби хоч війна швидше кінчилась. Повернуться хлопці з фронтів — наведемо лад (Андрій Головко, II, 1957, 497); Блискавиці над горою, грім за гаєм грюка. Гей, тримайте, хлопці, зброю, добивайте крука! (Володимир Сосюра, II, 1958, 41); — Ти його [Черниша] просто мало знаєш, — заперечив Сагайда. — Він лише на вигляд теоретик, а насправді задушевний хлопець (Олесь Гончар, III, 1959, 336). 3. заст. Підліток-слуга. — Не було в мене ні кухаря, ні хлопця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 244); Тонкі готельні хлопці з галунами і в новеньких костюмах.. вистукують каблуками в рожеві плити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411); // заст. Поводир у сліпого. Весело подивиться на сліпого кобзаря, як він сидить собі з хлопцем, сліпий, під тином, і весело послухать його, як він заспіває думу про те, що давно діялось..; весело... а все-таки скажеш: «Слава богу, що минуло» (Тарас Шевченко, I, 1963, 142); Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (Марко Вовчок, VI, 1956, 231).

Словник української мови

Хлопець, -пця, м. 1) Мальчикъ. П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці. МВ. І. 9. 2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. КС. 1887. VIII. 767. З Богом — не з хлопцем жартувати. Ном. Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак. Котл. Ен. І. 5. Дівчата ж із хлопцями начали гулять. Рудч. Ск. II. 157. У ліс, хлопці! Шевч. 173. Хлопці-риболовці, удалі молодці, ви закиньте сітку через синє море. Чуб. V. 28. 3) Ученикъ у ремесленника. Вас. 210. 4) мн. хло́пці. Родъ пантомимы съ куклами и музыкой; устраивается дѣвушками на рождественскихъ святкахъ. О. 1862. IV. 87. 5) Подпорка въ дышлѣ у воловьяго воза. 6) Штативъ, подставка для веретена въ видѣ четырехугольной рамки, когда съ веретена сматываютъ на клубокъ нитки. Ум. хло́пчик, хло́пчичок. В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка. Рудч. Ск. ІІ. 67. Cм. хлоню.

Ілюстрації

Відео