Відмінності між версіями «Осел»
(Створена сторінка: '''Осел, осла, '''''м. ''Оселъ. ''Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла. ''Ном. № 10548. [[Категорія:...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Осел, осла, '''''м. ''Оселъ. ''Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла. ''Ном. № 10548. | '''Осел, осла, '''''м. ''Оселъ. ''Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла. ''Ном. № 10548. | ||
[[Категорія:Ос]] | [[Категорія:Ос]] | ||
| + | |||
| + | ==Академічний тлумачний словник== | ||
| + | ОСЕ́Л, осла, чол. | ||
| + | 1. Свійська робоча тварина родини конячих. І шляхом ві[й]сько, мов гадюки. За герцогинями німота; Хто з соколами на руках, Хто пішки, верхи на ослах (Тарас Шевченко, I, 1963, 266). | ||
| + | 2. перен., зневажл. Про нерозумну, або вперту людину. [Завадський:] Слухайте,.. по якого чорта нам до анкети того Цимбальського? Таж то скінчений осел (Іван Франко, IX, 1952, 375); Ті, що люблять прихилятися До святинь та вівтарів, Це ж осли! бо їх нав'ючувать Може кожен із попів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 229); | ||
| + | // Уживається як лайливе слово. — Осел ти і більше нічого. Дурень останній (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252); Батько гримітиме на цілу квартиру про олухів,.. оболтусів і ослів, яким він сьогодні виставив одиниці (Юрій Смолич, II, 1958, 45). | ||
| + | |||
| + | ==Словник української мови== | ||
| + | Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1378713242 ograblenie-po-indijski-prestupniki-ukrali-8-oslov-kotoryh-dolzhny-byli-sest.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gal1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Large.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TorgachkinTIP6=DSC05599.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Відео== | ||
| + | {{#ev:youtube|8RrpEB8vULI}} | ||
Поточна версія на 17:21, 3 листопада 2015
Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла. Ном. № 10548.
Академічний тлумачний словник
ОСЕ́Л, осла, чол. 1. Свійська робоча тварина родини конячих. І шляхом ві[й]сько, мов гадюки. За герцогинями німота; Хто з соколами на руках, Хто пішки, верхи на ослах (Тарас Шевченко, I, 1963, 266). 2. перен., зневажл. Про нерозумну, або вперту людину. [Завадський:] Слухайте,.. по якого чорта нам до анкети того Цимбальського? Таж то скінчений осел (Іван Франко, IX, 1952, 375); Ті, що люблять прихилятися До святинь та вівтарів, Це ж осли! бо їх нав'ючувать Може кожен із попів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 229); // Уживається як лайливе слово. — Осел ти і більше нічого. Дурень останній (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252); Батько гримітиме на цілу квартиру про олухів,.. оболтусів і ослів, яким він сьогодні виставив одиниці (Юрій Смолич, II, 1958, 45).
Словник української мови
Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла.
Ілюстрації
|
|
|
|
