Відмінності між версіями «Стілець»
(→Див. також) |
|||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
{{#ev:youtube|DQBpgGg83Ac}} | {{#ev:youtube|DQBpgGg83Ac}} | ||
− | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C Стілець] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C Стілець] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 06:57, 31 жовтня 2015
Зміст
Словник Грінченка
Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. З стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. Ном. № 959. На дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. Ном. № 964. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. Конст. у. Б. Г. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. См. Керма. Шух. І. 181. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Шух. І. 178, 179. Ум. Стільчик.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СТІЛЕ́ЦЬ, льця, чол.
1. Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. із спинкою, для сидіння однієї людини. Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 70); Пасажир з валізкою присів на стілець біля канапи і машинально дістав портсигар (Петро Панч, Синів.., 1959, 5); Мічурін сидів на складаному стільці біля деревця (Олександр Довженко, I, 1958, 474); Плетений стілець; Віденський стілець; // перен., розм. Посада, службове місце. — Щось дуже ти за свого стільця боїшся, — мовила Віра Андріївна (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 97). Електричний стілець — знаряддя страти в США. Наснились мені березневої ночі Далекі моря, океани холодні.. І друзі, що в тюрмах сидять, як в безодні.. На їхню свободу вдягають вуздечку, А вже від свободи в тюрму недалечко. А там їх заводять у камери звичні І просять сідать на стільці електричні (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 43). Дати стілець (стільця) кому — вдарити кого-небудь коліном. Біля школи вже гамірно й весело. Пропечені за літо школярі.. допитуються, чий батько швець, щоб якомусь необачному коліном дати стілець, і міряються силою (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 89); Не знати, на який стілець сісти див. знати; Підставляти (підставити) стілець (стільця) кому — чинити кому-небудь неприємності, перешкоджати в чомусь. — Наші пани.. догоджають батюшкам, хто вміє кільки слів цвенькнути по-польській [по-польському]. — Зате ж підставляють вони стільця тому, хто не годить їм! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 125); Сидіти на двох стільцях (між двома стільцями) — намагатися поділити дві протилежні думки.
2. спец. Підставка під який-небудь механізм, інструмент, будову і т. ін. Звичайно перший вінець зрубу укладали на наріжні стільці — з дерева чи каміння — і цим.. захищали від швидкого загнивання (Дерев'яне зодчество України., 1949, 56).
3. Те саме, що аналой. Як одчитували молитви, то і вона мов гасла, так що як прийшлося обводити круг 4стільця, так вона вже і не змогла сама по собі йти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 354).
Фразеологічний словник української мови
СТІЛЕЦЬ
не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти. Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський).
підставля́ти / підста́вити стіле́ць (стільця́) кому, рідко. Робити кому-небудь неприємність, підлість, перешкоджати в чомусь. — Підставлять вони (пани) стільця тому, хто не годить їм! (І. Нечуй-Левицький). підста́вити сті́льчика. — От тепереньки протопоп підставить мені стільчика,— говорив отець Харитін, бідкаючись (І. Нечуй-Левицький).
сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в). Дотримуватися одночасно протилежних, несумісних поглядів, думок і т. ін. на що-небудь. Хіба немає таких і зараз.., які прагнуть такої різносторонності і вважають, що найзручніше сидіти на двох стільцях? (І. Карпенко-Карий).
Українсько-англійський словник
1. стілець chair 2. стілець pew 3. стілець stool